Правила забудови м. Києва

Розділ 1. Загальні положення Правил забудови м. Києва

1.1 Мета, завдання

1.1.1 Правила забудови м. Києва (далі – Правила) – це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування. Основними завданнями Правил є встановлення:

  • порядку планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок;
  • основних вимог та обмежень щодо забудови та іншого використання територій;
  • порядку отримання дозволу на проектування і будівництво об’єктів містобудування, вихідних даних на їх проектування;
  • порядку розроблення, погодження, експертизи і затвердження проектної документації;
  • основних вимог щодо виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
  • проектування та будівництва приватних житлових будинків садибного типу, лінійних споруд;
  • реконструкції та капітального ремонту об’єктів, перепланування жилих квартир та нежилих приміщень;
  • розміщення тимчасових споруд для обслуговування населення;
  • розміщення тимчасових споруд для об’єктів зовнішньої реклами;
  • вирішення інших питань містобудівної діяльності відповідно до законодавства.

1.1.2. Головною метою запровадження Правил є забезпечення ефективної реалізації Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, раціонального використання території, створення повноцінного та безпечного для здоров’я середовища, вирішення архітектурно-містобудівних завдань по комплексній забудові міста Києва, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування законних державних, громадських та приватних інтересів під час проведення містобудівної діяльності.

1.1.3. Правила розроблено згідно з Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України та Водним кодексом України, Законом України "Про столицю України – місто-герой Київ", Законом України "Про основи містобудування", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про планування та забудову територій", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про охорону культурної спадщини", Законом України "Про інвестиційну діяльність", Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", іншими законами України, актами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, відповідними нормативно-правовими актами Київської міської ради та виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

1.1.4. Правила забудови міста Києва прийняті Київською міською радою в межах наданих їй повноважень і є обов’язковими для виконання всіма розташованими на території міста Києва органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Києва при здійсненні ними містобудівної діяльності.

1.1.5. Особи, які порушують вимоги Правил, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

1.2.Терміни

1.2.1. У Правилах терміни вживаються у такому значенні:

  • автостоянка - спеціально обладнане місце для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306 має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову;
  • архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду і інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований в завершеному будівництвом об'єкті;
  • архітектурно-планувальне завдання - документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень Київради або розпоряджень Київської міської державної адміністрації, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці;
  • будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення підприємств;
  • будова - сукупність будівель і споруд (об'єктів) основного і допоміжного виробничого або цивільного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку у встановленому порядку затверджується титул будови;
  • власник або користувач земельної ділянки – особа, яка в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право власності або державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та має володіти, користуватись і розпоряджатись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов’язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній;
  • генеральний план розміщення об’єкта містобудування (тимчасової споруди) – графічне зображення, що виконується на топографо - геодезичних матеріалах і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм місцезнаходження і межі земельної ділянки, усі запроектовані та існуючі, що зберігаються чи реконструюються, будівлі і споруди, проїзди, пішохідні доріжки, майданчики різного призначення, зелені насадження з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні;
  • горище – простір між перекриттям останнього поверху і покрівлею будівлі;
  • державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою – документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;
  • дозвіл на будівництво – рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки у власність чи користування для будівництва за встановленим цільовим призначенням та цільовим функціональним використанням або розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу на будівництво власнику чи користувачу земельної ділянки за встановленим цільовим функціональним використанням;
  • дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається управлінням державного архітектурно-будівельного контролю;
  • експертиза містобудівної документації – перевірка матеріалів містобудівної документації, яка здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • жиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу (будинку), що відноситься до житлового фонду і є складовою квартири як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин;
  • замовник – юридична чи фізична особа, яка самостійно або за дорученням інвестора (власника об’єкта нерухомості) розміщує замовлення і укладає договори на виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт по спорудженню будинків і споруд, прокладанню інженерних мереж, здає об'єкт (будову) в експлуатацію та виконує інші функції відповідно до законодавства;
  • забудовник - особа, яка отримала право на забудову території, будівництво об’єкта та виконує функції замовника;
  • земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами;
  • зовнішня реклама – це реклама, що розміщується на тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд; на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
  • зони охорони пам'ятки - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;
  • інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій у сфері містобудування;
  • інвестори – суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових, залучених майнових та інтелектуальних цінностей у будівництво об'єкта інвестування, забезпечує його фінансування і розпоряджається вкладеними інвестиціями на свій розсуд з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту;
  • історичний ареал - частина території м. Києва, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;
  • капітальний ремонт будівлі – комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будівель і споруд з заміною або відновленням окремих конструкцій та їх елементів, інженерного обладнання без зміни геометричних розмірів об’єкта, функціонального призначення та його техніко-економічних показників;
  • користувач земельної ділянки – юридична або фізична особа, яка якщо інше не передбачено законом або договором, має використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством, з метою господарювання на ній, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд;
  • мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності ) - невелика споруда площею забудови до 20 м кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів;
  • мала архітектурна форма декоративно-технологічного призначення - невелика споруда, що зводиться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (лавки, фонтани, світильники, парапети, підпірні стінки, альтанки, тощо);
  • машиномісце - місце зберігання автомобільного автотранспортного засобу у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, паркінгах;
  • містобудівна діяльність – це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури;
  • містобудівна документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій: генеральний план розвитку м. Києва та приміської зони до 2020 р., схеми планування територій адміністративних районів м. Києва, детальні плани територій, проекти розподілу територій, галузеві схеми, плани зонування, інша містобудівна документація, що розробляється за рішенням Київради;
  • містобудівне обґрунтування - текстові та графічні матеріали, які розробляються з метою внесення змін до містобудівної документації, принципового визначення можливостей розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування в системі забудови міста, граничних параметрів об’єкта, узгодження з існуючою забудовою з урахуванням потреб у об’єктах соціальної інфраструктури, закладах охорони здоров’я, торгівлі, культури, розміщення зон відпочинку, уточнення орієнтовної площі та конфігурації земельної ділянки, яка передбачається для відведення, встановлення умов та обмежень її використання;
  • нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового (нежитлового) комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин;
  • нове будівництво - будівництво комплексу об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворених підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних або звільнених від забудови майданчиках (територіях) із метою створення нових виробничих потужностей або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі;
  • об'єкт архітектури - будинок, споруда житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення;
  • об’єкт будівництва - окремий будинок або споруда з підсобними та обслуговуючими прибудинковими будівлями та спорудами (комплекс будівель і споруд), на будівництво, реконструкцію яких розробляється окремий проект будівництва зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва;
  • об’єкт зовнішньої реклами – (далі – ОЗР) – рекламоносій та спеціальна рекламна конструкція для його розміщення на будинках (будівлях) і спорудах (у тому числі на наземних спорудах метрополітену), на спорудах спеціального призначення, на відкритій місцевості, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання та інших об’єктах (місцях розміщення ОЗР) незалежно від форм власності та підпорядкованості;
  • об’єкт інвестування – об’єкт, у будівництво якого інвестор вклав або має намір вкласти інвестиції;
  • об'єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та зберегли свою автентичність;
  • об'єкти містобудування - функціональні території м. Києва (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності;
  • пам'ятка - об'єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
  • паспорт фасаду - реєстраційний документ, яким фіксується архітектурне та колористичне вирішення (в тому числі за необхідності - художнє освітлення всіх фасадів споруди);
  • передінвестиційна діяльність – сукупність дій юридичних або фізичних осіб щодо вивчення містобудівних та економічних умов, наукових, проектних, статистичних кадастрових та інших матеріалів, містобудівної документації, необхідної для вибору земельної ділянки і отримання дозволу на будівництво в установленому порядку;
  • перепланування (переобладнання) квартир, нежилих приміщень - ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку;
  • план благоустрою та озеленення – графічне зображення, що виконується на кресленні генерального плану ділянки і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі, що зберігаються, зелені насадження з визначенням їх асортименту, малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні;
  • поверх мансардний (мансарда, поверх у горищному просторі) - поверх будівлі, фасад якого повністю або частково створений поверхнею (поверхнями) нахиленого чи ламаного даху, при цьому лінія перетину площини даху і площини фасаду повинна бути на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги мансардного поверху;
  • поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі;
  • поверх технічний – поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, який може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку;
  • поверх підвальний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень;
  • поверх цокольний – поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше ніж на половину висоти приміщень;
  • поточний ремонт будівлі – ремонт будівлі з метою відновлення справності (працездатності) його конструкцій і інженерних мереж, а також підтримання експлуатаційних показників);
  • проект будівництва, проектно-кошторисна (проектна) документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначені містобудівні, архітектурні, об'ємно-планувальні, конструктивні, інженерно-технічні, технологічні і економічні вирішення, а також кошториси будівництва;
  • проектні роботи - роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації для будівництва;
  • проектне рішення – основні архітектурні, планувальні, об’ємно-просторові, техніко-економічні, інженерні характеристики об’єкта, розроблені у проектній документації;
  • пусковий комплекс - визначена проектом будівництва частина будови (об’єкта виробничого або цивільного призначення), яка після введення її в експлуатацію забезпечує випуск продукції або надання послуг на об’єктах підсобного та обслуговуючого призначення за відповідною супровідною (не основною) номенклатурою і може експлуатуватися за розсудом інвестора до повного введення будови (об’єкта), освоєння проектної потужності або надання послуг за основною номенклатурою (приклади: котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, вбудовано-прибудовані та вбудовані в жилі приміщення, паркінги та ін.);
  • реабілітація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини;
  • реконструкція - перебудова існуючих об'єктів і споруд (будов) цивільного або виробничого призначення з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, надання послуг, збільшення виробництва продукції та підвищення її якості та ін., пов'язана зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій та їх елементів, зміною основних техніко-економічних показників;
  • реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності;
  • стадії проектування – складові частини проектної документації (ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (РД);
  • територія - частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами;
  • технічне переоснащення – комплекс заходів (як правило, без розширення виробничих площ) з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та діяльність на основі впровадження передової технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого обладнання для всебічної інтенсифікації виробництва, збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості продукції при забезпеченні зростання продуктивності праці, зниження матеріаломісткості і собівартості продукції, економії ресурсів;
  • торги (тендер) - визначення підрядника шляхом здійснення конкурсного відбору учасників проектування, будівництва з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами, встановленими законом;
  • учасники інвестиційної діяльності – юридичні особи, громадяни України та інші держави, які на договірних засадах призначаються інвестором і забезпечують реалізацію інвестиційної діяльності (замовники, підрядники, проектувальники, постачальники, виготовлювачі та ін.); інвестор за своїм рішенням може виконувати обов'язки будь-якого учасника інвестиційної діяльності;
  • фасад будинку, споруди - зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від покрівлі до вимощення; за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий;
  • центральні райони міста Києва – центральне ядро міста та прилегла зона, що складають центральну частину міста, визначену Генеральним планом м. Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 р.;
  • цільове призначення земельної ділянки – віднесення земель, відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу України, до тієї чи іншої категорії, здійснене на підставі рішення Київської міської ради;
  • цільове використання земельної ділянки (об’єкта нерухомості) – передбачене власником або користувачем призначення об’єкта будівництва для виконання певної жилої, громадської, виробничної або іншої господарської функції у засіб та шляхом, дозволеним законодавством;
  • черга будівництва - визначена проектною документацією частина будови виробничого або цивільного призначення у складі зведеного кошторисного розрахунку, яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск певної продукції або надання послуг за відповідною номенклатурою і може експлуатуватись до повного введення об’єкта в експлуатацію, освоєння проектної потужності (окремі технологічні лінії, прольоти, цехи основних виробничих корпусів, котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, секції житлових будинків, вбудовано-прибудовані та вбудовані в житлові будинки приміщення, окремі приміщення об’єктів обслуговування, торгівлі, громадського призначення, паркінги тощо).
1.3.Структура, зміст, порядок внесення змін до Правил

1.3.1. Правила відповідно до статті 22 Закону України"Про планування та забудову територій" складаються з текстової частини та графічної частини - плану зонування.

Текстова частина Правил включає:

  • загальні положення, у яких, зокрема, визначаються мета, завдання, основні терміни, структура і зміст, порядок розроблення та затвердження, впровадження;
  • порядок планування, забудови та іншого використання територій, регулювання земельних відносин під час забудови територій та будівництва на окремих земельних ділянках;
  • основні вимоги щодо забудови та благоустрою міста, планувальні, історико-культурні, природоохоронні обмеження щодо використання окремих територій;
  • порядок здійснення інвестиційної та містобудівної діяльності, пов’язаної з новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом об’єктів містобудування, виконання інвестором передпроектних робіт для отримання дозволу на проектування і будівництво;
  • порядок отримання вихідних даних на проектування;
  • порядок розроблення, погодження, експертизи та затвердження проектної документації;
  • основні вимоги щодо отримання дозволу управління державного архітектурно-будівельного контролю (далі – управління державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт) на виконання будівельних робіт, прийняття завершеного будівництвом об’єкта до експлуатації;
  • загальні вимоги щодо здійснення реконструкції та капітального ремонту будинків, перепланування приміщень і квартир;
  • загальні вимоги щодо будівництва індивідуальних садибних будинків, лінійних інженерних споруд інженерної та вулично-дорожньої мережі;
  • загальні вимоги щодо виконання благоустрою та озеленення забудованих територій;
  • порядок розміщення споруд, що зводяться тимчасово для обслуговування населення, встановлення рекламно-інформаційного обладнання та елементів зовнішнього дизайну.

Графічна частина Правил включає плани зонування територій міста Києва за видами функціонального призначення, схеми планувальних обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р., затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.02 №370/1804.

1.3.2. До складу Правил відносяться також нормативно-правові акти Київської міської ради (далі - Київради), що визначають перелік зон на територій міста Києва, в межах яких законодавством встановлено обмеження щодо забудови та іншого їх використання.

1.3.3. Відповідно до статті 12 Закону України"Про основи містобудування" до Правил можуть вноситися зміни та доповнення за поданням спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури, які розробляються поетапно, затверджуються Київрадою і відповідно до статті 22 Закону України "Про планування і забудову територій" мають:

  • плани зонування територій міста з встановленням меж, переліку та кодової нумерації відповідних зон, визначенням видів забудови та іншого використання земельних ділянок в межах кожної зони;
  • умови та вимоги щодо забудови, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів, іншого використання земельних ділянок в межах кожної зони, зокрема гранично допустимі поверховість і щільність забудови;
  • вимоги щодо паркування автомобілів, озеленення та комплексного благоустрою територій;
  • інші вимоги відповідно до законодавства;
  • режими (обмеження) забудови та іншого використання земель окремих частин міста, зокрема центральної частини, історичних ареалів, зеленої зони міста, парків, скверів, забудови біля культових споруд та цвинтарів, будівництва біля об’єктів архітектурної та культурної спадщини, будівництва відкритих автостоянок та паркінгів тощо;
  • порядок проведення громадського обговорення з органами самоорганізації населення, створеними відповідно до законодавства, проектів будівництва екологічно небезпечних об’єктів та інших об’єктів на землях природно-заповідного фонду, лісового та водного фонду, озеленених територіях загального користування, урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій відповідно до законодавства.

1.3.4. До затвердження Київрадою окремих розділів Правил, зазначених у пункті 1.3.3 цього підрозділу, питання планування та забудови міста вирішуються за поданням Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Головкиївархітектура) за участю інших підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), органів державного нагляду в установленому порядку за розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Окремі розділи Правил та зміни до Правил розробляються і погоджуються в порядку, визначеному законодавством та затверджуються рішеннями Київради.

Розділ 2. Основні вимоги щодо забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок

2.1. Порядок планування, забудови, реконструкції та іншого використання територій та окремих земельних ділянок

2.1.1. Планування, забудова, реконструкція, інше використання територій та окремих земельних ділянок в м.Києві здійснюються відповідно до законодавства та Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 р., затвердженого рішенням Київради від 28.03.02 № 370/1804, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та цих Правил.

Генеральний план м. Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 р. (далі – Генеральний план) – це містобудівна документація, яка відповідно до вимог державних будівельних норм "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" ДБН Б.1-3-97 визначає принципові рішення щодо планування, забудови, реконструкції та іншого використання території м. Києва, встановлює в інтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку міста, функціональне призначення території, розміщення об’єктів загальнодержавного значення, вулично-дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, заходи щодо інженерної підготовки, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.

Схема планування території (частини території) адміністративного району – містобудівна документація, яка відповідно до Генерального плану визначає принципові рішення щодо планування, функціонального призначення, зонування території для забудови та іншого використання у відповідному адміністративному районі в м. Києві.

Детальний план території – містобудівна документація, яка розробляється для окремих територій (районів, мікрорайонів, кварталів) з урахуванням рішень Генерального плану і визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окремих земельних ділянок та об’єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, допустимі види функціонального використання територій та окремих земельних ділянок, щільність, поверховість, принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови, містить пропозиції щодо реєстру земельних ділянок для подальшого використання під забудову.

Проект забудови території – документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, розробляється для будівництва комплексів будівель і споруд з урахуванням рішень детального плану території і затверджується замовником.

Проект розподілу території – містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок і встановлює прибудинкові території існуючих і запроектованих житлових будинків, громадських будівель, інженерних споруд, інших об’єктів містобудування, територій загального користування, надлишків території, призначених для подальшого спорудження житлових і громадських будівель та іншого використання. Проекти розподілу територій розробляються відповідно до вимог державних норм, стандартів і правил, детального плану території. На підставі проекту розподілу території розробляються проекти відведення земельних ділянок та встановлюються їх межі.

План зонування території – графічне зображення території з поділом її на функціональні зони з кодовою нумерацією окремих зон, видами використання земельних ділянок, граничними параметрами та режимами їх забудови, який розробляється у складі детального плану території, іншої містобудівної документації або як окремий документ і виконується без відображення елементів, що можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.

План зонування територій є окремим розділом місцевих правил забудови, що погоджується в установленому порядку і затверджується Київрадою.

2.1.2. Містобудівна документація з планування територій розробляється відповідно до державних будівельних норм і правил, Програми розроблення містобудівної документації, яка затверджується Київрадою, на замовлення Головкиївархітектури, районних у м. Києві державних адміністрацій за кошти міського та районних у місті Києві бюджетів із можливим залученням коштів інвесторів, інших джерел, не заборонених законодавством.

2.1.3. Головкиївархітектура розглядає і погоджує містобудівну документацію з планування територій, організує проведення експертизи відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.00 № 1577 "Про затвердження порядку проведення експертизи містобудівної документації", подає її на затвердження Київраді.

Замовник містобудівної документації з планування та забудови території (частини території) відповідного адміністративного у м. Києві району забезпечує:

  • проведення громадського обговорення містобудівної документації та урахування законних громадських і приватних інтересів у встановленому порядку;
  • погодження містобудівної документації органами державного нагляду та підрозділами і службами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в межах встановлених повноважень;
  • проведення експертизи містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для врахування громадських і приватних інтересів Головкиївархітектура забезпечує розгляд та громадське обговорення матеріалів містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді при Головкиївархітектури за участю представників громадських організацій, органів самоорганізації населення відповідної території, створених в установленому порядку.

Затверджена Київрадою містобудівна документація архівується Головкиївархітектурою, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, проектувальником для зберігання та використання у містобудівній діяльності.

2.1.4. У разі відсутності затвердженого детального плану території або необхідності внесення змін до містобудівної документації для принципового визначення граничних параметрів об'єкта містобудування розробляється містобудівне обґрунтування.

2.1.5. Необхідність розроблення містобудівного обґрунтування, визначається в кожному конкретному випадку Головкиївархітектурою та/або інвестором під час вибору земельних ділянок для розміщення об’єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об’єкта.

2.1.6. Зміст і завдання, обсяги матеріалів відповідного містобудівного обґрунтування розміщення (реконструкції) об’єкта містобудування, уточнення його граничних параметрів, внесення змін до містобудівної документації визначається відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2002 р. "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування".

Містобудівне обґрунтування розробляється організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання таких проектних робіт.

Розроблення містобудівного обґрунтування на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) здійснюється за рахунок коштів міського бюджету; районної у м. Києві державної адміністрації - районного в місті Києві бюджету; на замовлення юридичних і фізичних осіб - коштів замовників (юридичних та фізичних осіб).

Розроблення та погодження містобудівного обґрунтування забезпечується замовником за участю розробника.

Містобудівне обґрунтування погоджується Головкиївархітектурою, іншими органами державного нагляду, інститутом - розробником Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, в залежності від мети містобудівного обґрунтування та містобудівної ситуації згідно з вимогами ДБН Б.1.1-4-2002 р.

Проект рішення про затвердження зміни до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, іншої містобудівної документації за наявності відповідного висновку Головкиївархітектури подається на розгляд та затвердження Київради.

Зміни до містобудівної документації після її затвердження Київрадою стають невід’ємною частиною містобудівної документації і зберігаються Головкиївархітектурою, відповідною районною в м. Києві державною адміністрацією, проектувальником і замовником для подальшого використання в містобудівній діяльності.

2.1.7. Визначення принципових містобудівних вирішень щодо забудови інвестиційно привабливих територій або варіантів розміщення інвестиційно привабливих об’єктів може здійснюватись на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). При цьому розробляються передпроектні пропозиції за рахунок бюджетних коштів для подальшого проведення конкурсів (тендерів) на право забудови таких територій та залучення інвесторів для комплексної їх забудови.

2.1.8. Під час проектування забудови або реконструкції житлового кварталу, промислової зони, будівництва громадського торгово-ділового центру, влаштування або реконструкції ландшафтного паркового комплексу забезпечується комплексна забудова або комплексна реконструкція та благоустрій такої території.

Комплексна забудова території або комплексна реконструкція кварталу існуючої забудови здійснюється відповідно до затвердженого детального плану території, проекту забудови (реконструкції) мікрорайону, кварталу, комплексу та проектної документації на будівництво окремих будинків і споруд.

На зазначеній території забудовником, інвесторами (замовниками) виконується необхідна попередня інженерна підготовка, спорудження внутрішньої, а за відповідними технічними умовами зовнішньої інженерно-транспортної інфраструктури, об’єктів соціальної сфери, ремонт фасадів існуючих будівель і споруд, благоустрій та озеленення прилеглих прибудинкових територій.

Комплексна забудова території забезпечується одним або кількома забудовниками.

За окремими рішеннями Київради будівництво загальноосвітніх шкіл, медичних закладів міського та районного значення, об’єктів для розміщення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єктів загальноміської інженерно-транспортної інфраструктури може споруджуватись за кошти міського та районного бюджету або спеціальних фондів.

2.1.9. Рішення щодо організації комплексної забудови території у визначених межах приймається Київрадою або її виконавчим органом (Київської міської державної адміністрації) на підставі техніко-економічних або містобудівних обґрунтувань з розрахунками щодо забезпеченості об’єктами обслуговування населення, торгівлі та соціальної сфери (загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади, поліклініки, лікарні) з урахуванням соціальних та економічних інтересів.

Функції замовника будівництва на території комплексної забудови, виконавчий орган Київради (Київської міської державної адміністрації) може виконувати безпосередньо або делегувати їх своїм підрозділам, районним у м. Києві державним адміністраціям, іншим юридичним особам в порядку, встановленому законодавством.

2.1.10. Розміщення об’єктів будівництва в кварталах (мікрорайонах) існуючої забудови здійснюється за рахунок вільних територій, які визначаються на підставі проекту реконструкції та проекту розподілу території кварталу (мікрорайону).

2.1.11. У разі прийняття рішення про розроблення схеми планування території, іншої містобудівної документації з планування окремої території відповідна районна в м. Києві державна адміністрація інформує через засоби масової інформації про розроблення містобудівної документації відповідно до статті 18 Закону України "Про планування і забудову територій".

Порядок проведення громадського обговорення містобудівної документації та інформування населення у випадках, визначених законодавством, урахування законних інтересів власників і користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва, встановлюється рішеннями Київради.

2.2.Земельні відносини під час забудови територій та будівництва об’єктів

2.2.1. Забудова територій, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється відповідно до Генерального плану, іншої містобудівної документації з дотриманням вимог законодавства, державних норм та цих Правил.

2.2.2. Особливості використання територій, що надаються для містобудівних потреб, встановлюються Київрадою в межах наданих їй повноважень.

2.2.3. Надання вільних від забудови територій, а також ділянок, які знаходяться у центральній частині м.Києва, для будівництва об’єктів містобудування здійснюється на конкурентних засадах, окрім будівництва об’єктів за рахунок коштів міського та районного бюджетів, а також будівництва об’єктів соціальної сфери (дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікарень, поліклінік).

2.3.Основні умови та обмеження щодо забудови та іншого використання окремих територій

2.3.1. Гранична висота (поверховість) будинків та споруд визначається на підставі затвердженого детального плану території, а у разі відсутності затвердженого детального плану - на підставі проекту забудови кварталу або містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування та уточнюється під час погодження проектної документації на будівництво конкретного об’єкта.

2.3.2. З метою упорядкування будівництва будинків висотою більшою від встановленої державними нормами та громадських будинків заввишки більше 67 м, розміщення їх здійснюється згідно з затвердженою містобудівною документацією або містобудівним обґрунтуванням на підставі індивідуальних технічних вимог, які надаються відповідними органами державного нагляду.

2.3.3. Усі проектні, інженерно-вишукувальні роботи, технічні обстеження та інше, а також проектування висотних об’єктів, вказаних у п.2.3.2 виконуються організаціями, які мають ліцензію на виконання відповідного виду робіт.

2.3.4. Території з переважною забудовою будинками перших масових серій підлягають комплексній реконструкції на підставі проектів забудови та проектів розподілу територій з реконструкцією, капітальним ремонтом окремих житлових будинків, інженерних мереж, можливим знесенням аварійних та амортизованих будівель та споруд у порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення проведення комплексної реконструкції території з переважною забудовою будинками перших масових серій насамперед визначаються земельні ділянки для розміщення стартових компенсаційних житлових будинків.

Стартові компенсаційні будинки призначаються для відселення мешканців тих будинків, що підлягають знесенню.

Нове житло будується з відповідним обґрунтуванням змін та доповнень у існуючій схемі інженерних мереж за кошти інвесторів, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Порядок комплексної реконструкції територій з переважною забудовою будинками перших масових серій встановлюється Київрадою.

Майнові відносини, пов’язані з відселенням мешканців, власників та користувачів нежилих приміщень, наданням, купівлею та продажем житла вирішуються відповідно до законодавства.

2.3.5. При проектуванні і будівництві нових та реконструкції існуючих багатоповерхових житлових будинків за рішенням Київради, розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) можуть встановлюватись вимоги до інвестора (замовника) щодо передбачення в проектах будинків згідно з містобудівним розрахунком відповідно до державних норм і правил вбудовано-прибудованих в перші-треті поверхи приміщень та будівництва окремо розташованих об’єктів обслуговування населення соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, поліклініки, об’єкти торгівлі, побуту, зв’язку та іншого повсякденного обслуговування мікрорайонного рівня), а також окремо розташованих шкіл, лікарень.

Вартість будівництва об’єктів соціальної сфери (загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади, поліклініки, лікарні) враховується при визначенні розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за умови передачі цих об’єктів у власність територіальної громади міста або районних рад.

2.3.6. Для забезпечення вимог щодо безперешкодного руху інвалідів та громадян з порушеннями опорно-рухових функцій під час проектування та будівництва слід забезпечувати облаштування спеціальних пристроїв для інвалідів:

  • улаштування пандусів (спеціальних ліфтів, підйомників) у жилих будинках, об’єктах громадського та культурного обслуговування населення;
  • улаштування окремих ліфтів для обслуговування інвалідів у багатоповерхових будівлях громадського призначення;
  • улаштування пониженого бортового каменю для проїзду інвалідних візків;
  • встановлення ліфтів на нових станціях метрополітену, надземних та підземних пішохідних переходах через проїзну частину вулиць, доріг.

У разі неможливості облаштування цих пристроїв в умовах існуючої забудови під час реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах наводяться відповідні обґрунтування.

2.3.7. Під час благоустрою та реконструкції територій на магістральних вулицях регульованого руху, місцевих вулицях влаштовуються велосипедні доріжки за основними напрямками руху з інтенсивністю руху більше 50 велосипедів за годину "пік".

2.3.8. При проектуванні нових багатоквартирних та реконструкції існуючих житлових будинків передбачається улаштування замково-переговорних пристроїв на вхідних дверях будинків, спеціальних приміщень для консьєржів.

В залежності від містобудівної ситуації та кон’юнктури ринку згідно з містобудівним розрахунком нові та реконструйовані багатоквартирні житлові будинки забудовник проектує і будує з улаштуванням паркінгів (підземних або надземних) з кількістю машиномісць, як правило, не меншою за кількість квартир, або бере пайову участь у будівництві паркінгів на спеціально відведених земельних ділянках, передбачених містобудівною документацію, чи вирішує питання паркування автомобілів іншим шляхом в порядку, що встановлюється Київрадою.

2.3.9. У разі спорудження об’єкта в існуючій міській забудові інвестор (замовник) до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.

Акти обстеження об’єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.

В складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації.

2.3.10. У межах зон охорони пам’яток культурної спадщини, на територіях історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р., суб’єкти містобудівної та інвестиційної діяльності дотримуються режиму використання територій зон охорони пам'яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.02 № 979.

2.3.11. У разі розміщення об'єкта в межах історичних ареалів, в зоні охорони пам’ятки культурної спадщини інвестор (замовник) замовляє розроблення історико-містобудівного обґрунтування - науково-проектної документації щодо забезпечення урахування вимог та умов збереження пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища при проектуванні будівель і споруд.

Історико-містобудівне обґрунтування розробляється за встановленою формою і погоджується Головкиївархітектурою, інститутом - розробником Генерального плану, спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об’єкта в зонах охорони пам'яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах.

Центральний спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об’єкта в зоні охорони пам’ятки культурної спадщини національного значення, а також на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах.

В історико-містобудівному обґрунтуванні визначається гранична висота будинків і споруд, що проектуються, з урахуванням історико-культурних обмежень, встановлюються конкретні вимоги щодо необхідності збереження характеру існуючої забудови, довкілля, пам’яток історії та культури.

2.3.12. Утримання зелених насаджень в м. Києві, знесення їх в необхідних випадках здійснюється відповідно до природоохоронного, санітарного та іншого законодавства з урахуванням збереження місць поширення рослин та тварин, занесених до Червоної книги України та Зеленої книги України.

2.3.13. У разі коли нове будівництво (реконструкція) об’єктів пов’язане із знесенням зелених насаджень, то дозвіл на знесення або пересадження зелених насаджень оформлюється відповідно до вимог Положення про порядок оформлення і погодження документів на знесення чи пересаджування зелених насаджень у м. Києві та відшкодування їх відновлювальної вартості, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.07.00 № 1158, Правил утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 29.06.94 № 70.

Порядок створення, реконструкції, утримання та використання озеленених територій загального користування встановлюється Київрадою.

2.3.14. При проектуванні об’єктів громадського харчування, в тому числі тимчасових літніх майданчиків, об’єктів масового перебування та відпочинку людей слід передбачати влаштування громадських убиралень, підключених до інженерних мереж.

2.3.15. Не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об’єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п.5.4. ДБН 360-92**.

2.3.16. Не допускається будівництво житлових будинків на ділянках, які передбачені затвердженими детальними планами територій, проектами забудови для будівництва дитячих дошкільних закладів, шкіл, інших об’єктів громадського призначення сфери обслуговування населення, спортивних споруд, окрім розміщення за відповідним містобудівним обґрунтуванням житлових будинків з відповідними вбудовано-прибудованими об’єктами соціального призначення, а також на таких ділянках, що передбачені для будівництва пожежних депо.

2.3.17. В межах червоних ліній вулиць, доріг, майданів забороняється облаштування ґанків, східців, перепадів висот та інших перепон, окремих власних входів до нежилих вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць.

2.3.18. Забороняється під час перепланування приміщень у багатоквартирних житлових будинках:

  • об’єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;
  • переносити опалювальні прилади на лоджії та балкони;
  • об’єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів;
  • збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири;
  • влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;
  • розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом;
  • улаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир;
  • улаштовувати кондиціонери та стільникові антени на фасадах житлових та громадських будівель, орієнтованих в бік вулиці.

Розділ 3. Дозвіл на проектування, будівництво

3.1. Передпроектні роботи

3.1.1. Для здійснення робіт з проектування, будівництва об’єкта містобудування (далі – об’єкт) інвестор має отримати дозвіл на проектування та будівництво.

Дозволом на проектування та будівництво об’єктів містобудування є:

  • рішення Київради про надання земельної ділянки в постійне користування, передачу її у власність або в оренду для будівництва;
  • розпорядження Київської міської державної адміністрації у разі наявності у забудовника документів, що відповідно до статті 126 Земельного кодексу України посвідчують право на земельну ділянку, право власності або користування об’єктом нерухомого майна.

Дозволом на отримання вихідних даних і проектування також може бути:

  • рішення Київради про погодження місця розташування об’єкта;
  • лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації на проектування (за формою, наведеною у додатку 1), що надається в окремих випадках, пов’язаних з терміновим вирішенням нагальних містобудівних завдань, охороною історичного середовища, необхідністю детального опрацювання можливості здійснення реконструкції, надбудови (прибудови) до будинків та споруд власниками та користувачами об’єктів нерухомості з одночасним оформленням права на землю.

3.1.2. Власникам і користувачам нерухомого майна, які не мають права власності чи користування на земельну ділянку і звернулись до Київської міської ради з клопотанням щодо набуття такого права, дозвіл на проектування може надаватись у формі листа-дозволу Київської міської державної адміністрації.

У цьому випадку дії інвестора щодо отримання вихідних даних, виконання геодезичних та інших вишукувальних робіт, розроблення містобудівного обґрунтування, передпроектних пропозицій, проектних робіт до прийняття рішення Київради про надання земельної ділянки для будівництва є інвестиційним ризиком інвестора.

3.1.3. Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не є документом, що посвідчує право на землю.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається за розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

3.1.4. Для отримання дозволу на проектування, будівництво юридичні та фізичні особи, які мають наміри щодо вкладення інвестицій, готують попередню інформацію про:

  • функціональне призначення об'єкта інвестування та його складові частини;
  • бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники: загальна площа і кількість квартир; продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення);
  • місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); показники об'єктів комунального та іншого призначення; чисельність працюючих;
  • бажане місце розміщення на території міста Києва;
  • орієнтовна площа ділянки (території);
  • особливі умови функціонування (за наявністю);
  • відомості про державну реєстрацію.

3.1.5. Інвестор може виконати (замовити) без спеціальних дозволів і погоджень передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування архітектурно-містобудівних вирішень щодо забудови території бажаного місця розташування об’єкта з урахуванням інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок.

Такі передпроектні пропозиції не є стадіями проектування і розглядаються Головкиївархітектурою під час підготовки висновків щодо можливості розміщення об’єктів містобудування, вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів містобудування у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.04 № 427, вирішення питань формування забудови території міста.

3.1.6. Для виконання передпроектних пропозицій інвестор має право отримувати від підрозділів Київської міської державної адміністрації, районних у місті Києві державних адміністрацій відповідно до Закону України "Про планування та забудову територій" встановлену інформацію про правовий статус, допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок без отримання дозволу на проектування та будівництво, згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

Обсяги інформації визначає орган, який надає інформацію.

3.1.7. Інвестор може виступити замовником особисто або має право визначити і на договірних засадах призначити замовника (забудовника), який від імені інвестора представлятиме його у відносинах з іншими учасниками містобудівної та інвестиційної діяльності, іншими юридичними і фізичними особами щодо визначення місця розташування об’єкта містобудування, надання земельної ділянки, проектування та будівництва об'єкта інвестування, інших питань інвестиційної діяльності.

3.2.Отримання дозволу на проектування та будівництво особою, яка не має права власності чи користування на земельну ділянку та об’єкт нерухомого майна

3.2.1. Особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки для будівництва об’єкта містобудування, звертається з відповідним клопотанням до Київської міської ради. До клопотання додаються матеріали та розрахунки, передбачені п. 3.1.4 Правил, а також передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування (якщо такі виконувались за бажанням інвестора для вибору земельної ділянки).

3.2.2. У разі коли земельна ділянка перебуває у користуванні іншого землекористувача і потребує вилучення (викупу) з користування інших осіб, Київська міська рада розглядає клопотання і направляє його разом з відповідними матеріалами до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Київзем), Головкиївархітектури, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, Державної санепідемслужби м. Києва, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, інституту - розробника Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року для підготовки висновків щодо можливості погодження місця розташування об’єкта.

3.2.3. У випадку, визначеному в пункті 3.2.2, на підставі рішення Київради про погодження місця розташування об’єкта (вилучення земельної ділянки) інвестор (замовник) забезпечує розроблення проекту відведення земельної ділянки та після завершення його розроблення і проведення землевпорядної експертизи у встановленому порядку звертається до Київської міської ради із клопотанням щодо прийняття рішення про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки.

3.2.4. У разі коли земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування, Київська міська рада розглядає клопотання і за підписом Київського міського голови надає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки або на складання технічної документації по оформленню права користування землею із земель комунальної власності.

3.2.5. Така згода (доручення) Київського міського голови також є підставою для підготовки Київземом, Головкиївархітектурою, Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві, Державною санепідемслужбою м. Києва, Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, інститутом - розробником Генерального плану м. Києва, а також у разі розташування в межах історичних ареалів - центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, висновків стосовно погодження відведення земельної ділянки, обмежень та обтяжень її використання. При цьому замовник може отримувати вихідні дані на проектування, виконувати за дозволом Головкиївархітектури пошукові, геодезичні та інші вишукувальні роботи, що здійснюються інвестором на власний ризик.

3.2.6. У разі недоцільності розміщення об’єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, соціально-економічних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджується висновками відповідних служб, визначених у пункті 3.2.5, зацікавленій особі направляється мотивована відмова у відведенні земельної ділянки.

3.2.7. Рішення Київради про відведення земельної ділянки у користування (власність) або надання в оренду із земель державної чи комунальної власності для будівництва об’єкта містобудування, прийняте у встановленому порядку (див. підпункти 3)-7) п.3 додаткової інформації), одночасно є дозволом на проектування, будівництво об’єкта, а також підставою для отримання інвестором (замовником) (після затвердження в установленому порядку проектної документації на будівництво, сплати пайової участі (внеску) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою і озеленення міста Києва, отримання документа, що посвідчує право на земельну ділянку) дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю в установленому порядку.

3.3. Отримання дозволу на проектування та будівництво особою, яка має право власності (користування) на земельну ділянку з об’єктами нерухомого майна

3.3.1. Власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, наданій у власність чи користування для обслуговування та експлуатації цього майна, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію, знесення існуючої будівлі з наступним будівництвом) за встановленим цільовим призначенням земель (категорією), звертається до Київської міської державної адміністрації щодо надання дозволу на проектування та будівництво у разі коли заплановане до будівництва функціональне призначення об’єкта відповідає цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до статті 19 Земельного кодексу України і не потребує прийняття рішення Київрадою.

До звернення додаються правовстановлюючі документи щодо земельних та майнових відносин на цій ділянці (акт на право власності або користування земельною ділянкою, документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, договір оренди тощо), а також відомості про:

  • бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники: загальна площа і кількість квартир; продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення);
  • місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); чисельність працюючих;
  • відомості про державну реєстрацію;
  • передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування, якщо такі виконувались за бажанням інвестора.

3.3.2. Голова Київської міської державної адміністрації або його заступник відповідно до розподілу функціональних обов’язків розглядає звернення і направляє його з відповідними дорученнями до Головкиївархітектури, Київзему, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, Державної санепідемслужби м. Києва, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної у м. Києві райдержадміністрації, інституту - розробника Генерального плану м. Києва, відповідних галузевих управлінь Київської міської державної адміністрації, установ та організацій в залежності від функціонального призначення об’єкта для підготовки відповідних висновків та проекту розпорядження про дозвіл на проектування та будівництво об’єкта.

3.3.3. Для підготовки комплексного висновку щодо надання дозволу на проектування і будівництво та проекту відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації Головкиївархітектура отримує відповідні висновки від:

  • Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - стосовно попередніх умов, за яких будівництво об'єкта може бути реалізоване: пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;
  • Київзему - стосовно підтвердження за даними земельного кадастру правочинності представлених документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку або право користування нею;
  • Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві - стосовно дотримання умов охорони навколишнього середовища з урахуванням запланованого для будівництва функціонального призначення об’єкта;
  • Державної санепідемслужби м. Києва – стосовно дотримання вимог забезпечення санітарного благополуччя населення з урахуванням запланованого для будівництва функціонального призначення об’єкта;
  • районної державної у м. Києві адміністрації - стосовно забезпеченості та потреб в установах обслуговування населення у районі місця розташування об’єкта нерухомості або земельної ділянки;
  • Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - стосовно належності ділянки або об’єкта до переліку пам’яток культурної спадщини, розташування в межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів, а також пропозицій щодо використання земельних ділянок (у разі якщо об’єкт є пам’яткою або ділянка знаходиться у межах зон охорони);
  • профільних галузевих управлінь Київської міської державної адміністрації, установ та організацій – стосовно інших питань, пов’язаних з функціональним призначенням об’єкта;
  • інституту - розробника Генерального плану м. Києва – стосовно відповідності наміченого функціонального призначення об’єкта Генеральному плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

Згадані підрозділи Київської міської державної адміністрації готують і надають висновки до Головкиївархітектури у двотижневий термін з дня отримання відповідного доручення.

Галузеві управління Київської міської державної адміністрації, установи та організації несуть відповідальність за порушення термінів підготовки висновків згідно з законодавством.

3.3.4. Замовник забезпечує надання Головкиївархітектурі таких необхідних матеріалів:

  • викопіювання з чергового кадастрового плану (витяг з бази даних державного земельного кадастру), до якого додаються найменування землекористувачів (землевласників) у межах території проектування і ділянок, що з нею межують, з реквізитами документів земельних відносин;
  • топографо-геодезична зйомка М 1:2000, на якій позначається ситуаційна схема розміщення ділянки (території) з нанесеними червоними лініями, магістральними мережами, межами історико-культурних заповідників, зонами охорони пам’яток культурної спадщини, природоохоронними зонами, межами земельної ділянки (території), передбачуваної для проектування, найменуванням інвестора і замовника (забудовника), адресою ділянки (території), пропозиціями щодо розподілу території;
  • ситуаційний план (схема місця розташування об’єкта).

За необхідності готується та надається викопіювання з топографо-геодезичної зйомки М 1:500 з визначенням схеми меж земельної ділянки (території) проектування з орієнтовною площею, нанесеними інженерними мережами та спорудами та їх охоронними зонами.

Зазначені матеріали готуються на договірних засадах комунальними організаціями, створеними для надання платних послуг у сфері містобудування, або іншими особами, що мають відповідну ліцензію.

Вказані матеріали комплектуються у містобудівну справу об’єкта містобудування, архівуються Головкиївархітектурою під час підготовки комплексного висновку щодо можливості будівництва, наявності містобудівних обмежень та обтяжень та вносяться до матеріалів містобудівного кадастру.

3.3.5. Головкиївархітектура після подання матеріалів інвестором та на підставі висновків, наданих підрозділами Київської міської державної адміністрації, у двотижневий термін опрацьовує вихідні матеріали, представлені інвестором, і готує проект відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації та комплексний висновок щодо можливості будівництва у вигляді пояснювальної записки за встановленою формою (додаток 10 до цих Правил) до зазначеного проекту розпорядження Київської міської державної адміністрації або надає мотивовану відмову.

3.3.6. Розпорядження Київської міської державної адміністрації про дозвіл на проектування та будівництво є підставою для отримання замовником вихідних даних на проектування об’єкта, а також (після затвердження проектної документації та вирішення питання щодо пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрої і озелененні міста Києва) отримання дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні Державного архітектурно - будівельного контролю в установленому порядку.

3.3.7. У розпорядженні Київської міської державної адміністрації визначається термін дії дозволу на проектування та будівництво з урахуванням нормативного терміну проектування, але не більше двох років з дати видання розпорядження Київської міської державної адміністрації, протягом якого замовник має отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю.

3.3.8. У розпорядженні Київської міської державної адміністрації встановлюються особливі умови освоєння певної ділянки (території) у випадку наявності особливих умов розташування об’єкта:

  • необхідність сплати пайової участі інвестора у розвиток соціальної (загальноосвітні школи, дошкільні заклади, поліклініки, лікарні), інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою і озеленення міста Києва;
  • необхідність проектування на конкурсній основі;
  • обмежені терміни освоєння ділянки (території) проектування;
  • єдиний забудовник території комплексної забудови;
  • необхідність відшкодувань витрат за звільнення земельної ділянки для будівництва, відселення мешканців;
  • розроблення проекту розподілу території, проекту реконструкції кварталу;
  • будівництво вбудовано-прибудованих або окремо розташованих об’єктів соціальної сфери.

3.3.9. Інвестор, який є власником або користувачем земельної ділянки та об’єкта нерухомості і має намір здійснити будівництво із зміною функціонального призначення об’єкта, що тягне за собою зміну цільового призначення земель, звертається до Київради стосовно прийняття Київрадою рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки у встановленому порядку, визначеному п.3.2.1-3.2.7 цих Правил.

3.3.10.Знесення розміщених на земельній ділянці будівель і споруд дозволяється при наявності у замовника погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, документа, що засвідчує право на земельну ділянку, в інших випадках на підставі окремих розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

3.4. Отримання дозволу на проектування особою, яка є власником нерухомого майна

3.4.1. Власник (користувач) нерухомого майна, який має намір здійснити реконструкцію об’єкта або знесення об’єкта та будівництво на його місці нової будівлі за встановленим затвердженою містобудівною документацією функціональним призначенням території, звертається до Київської міської державної адміністрації щодо отримання листа–дозволу Київської міської державної адміністрації на проектування реконструкції (будівництва) об’єкта та одночасно подає клопотання до Київради щодо оформлення права власності чи користування земельною ділянкою відповідно до розділу 2 цих Правил в порядку, встановленому Київрадою.

Лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації готується Головкиївархітектурою за погодженням відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Київзему, Державної санепідемслужби м. Києва.

Лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації надається замовнику в термін до двох місяців з дня реєстрації звернення.

3.4.2. Для отримання листа-дозволу Київської міської державної адміністрації за формою, визначеною в додатку 1, інвестор подає до Київської міської державної адміністрації правовстановлюючі документи щодо майнових відносин, а також відомості про:

  • назву об'єкта;
  • бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники реконструкції відповідно до державних будівельних норм: загальна площа і кількість квартир;
  • продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення); місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); чисельність працюючих;
  • державну реєстрацію;
  • свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна;
  • передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування, якщо такі виконувались за бажанням інвестора;
  • ксерокопію клопотання до Київради про оформлення права власності (користування) на земельну ділянку із вхідним номером реєстрації загального відділу Київради.

3.4.3. У разі реконструкції об’єкта в його назві відображається функціональне призначення до і після реконструкції, а також характерні ознаки реконструкції.

3.4.4. Без рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки у власність або надання в оренду із земель державної (комунальної) власності для реконструкції (будівництва) об’єкта містобудування, отримання акта, що посвідчує право на землю, замовник не має права затверджувати проект, виконувати будівельні роботи.

Розділ 4. Вихідні дані на проектування

4.1. Загальні відомості

4.1.1. Вихідні дані на проектування включають архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об’єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

До вихідних даних на проектування відносяться також дозвіл на проектування, будівництво, отриманий у порядку, визначеному цими Правилами.

Надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними органами державного нагляду, підрозділами Київської міської державної адміністрації, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об’єктів будівництва до інженерних мереж (далі – міські служби та інші відповідні організації, які надають технічні умови, зазначені в п. 4.3.4 цих Правил).

4.1.2. Замовник може на договірних засадах на власний розсуд доручити отримання і комплектування вихідних даних організації комунальної форми власності та іншим особам.

4.1.3. Замовник забезпечує надання Головкиївархітектурі графічних та інших матеріалів, необхідних для підготовки АПЗ, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".

4.2.Завдання на проектування

4.2.1. Завдання на проектування об'єкта інвестування (будівництва) (далі – об’єкта) є офіційним документом інвестора, замовника (забудовника), який надається генпроектувальнику і містить основні реквізити і техніко-економічні показники об'єкта будівництва, вимоги щодо його планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей, основних параметрів, вартості, організації та термінів його будівництва, а також особливі вимоги щодо його експлуатації, які повинні входити до складу проектно-кошторисної документації, розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником за формою, наведеною в додатку 4, і затверджується інвестором.

4.2.2. Завдання на проектування об’єкта з залученням коштів міського (районних у місті Києві) бюджетів розробляється замовником (забудовником) самостійно або разом з проектувальниками, погоджується розпорядником бюджетних коштів і затверджується в установленому порядку.

4.2.3. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів державного бюджету розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником, погоджується головними розпорядниками коштів державного бюджету і затверджується в установленому порядку.

4.2.4. У разі потреби до завдання на проектування додається планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:

  • склад, найменування приміщень;
  • бажана загальна площа приміщень;
  • особливі умови експлуатації.

Планово-технологічне завдання складається за довільною формою експлуатуючою організацією (оператором) разом з проектувальником, погоджується замовником (забудовником) і затверджується інвестором.

4.2.5. За рішенням інвестора (замовника, забудовника) на будь-якому етапі проектування до затвердження проектно-кошторисної документації можуть розроблятись доповнення до завдання на проектування, які вносять зміни та доповнення до раніше затвердженого завдання на проектування за умов внесення відповідних змін до АПЗ.

Доповнення до завдання на проектування розробляються, погоджуються та затверджуються у порядку, визначеному у цьому розділі.

4.2.6. Інвестор (замовник, забудовник) в установленому порядку визначає генпроектувальника і має укласти з ним договір на виконання проектно-вишукувальних робіт.

4.2.7. Генпроектувальники об'єктів інвестування із залученням бюджетних коштів визначаються інвесторами на умовах тендерів, що організовуються замовниками.

4.2.8. Генпроектувальник може бути визначений на власний розсуд інвестора (замовника) або за результатами проведення архітектурних та містобудівних конкурсів в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 №2137 "Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів", якщо це встановлено листом-дозволом Київської міської державної адміністрації або іншими дозвільними документами.

4.3.Технічні умови

4.3.1. Технічні умови (далі - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення об'єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва.

4.3.2. На підставі завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об'єкта будівництва.

На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

4.3.3. Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у міських службах та інших відповідних організаціях ТУ щодо інженерного забезпечення об'єкта.

Виконання технічних умов є обов'язковим для інвестора, замовника (забудовника), генпроектувальника, будівельника.

4.3.4. Міськими службами та іншими відповідними організаціями на підставі дозволу на проектування, отриманого відповідно до розділу 3 Правил, надаються ТУ щодо забезпечення:

  • водопостачання: питне, господарче, технічне, промислове, для пожежегасіння;
  • водовідведення (каналізації): господарсько-побутова, промислова;
  • дощової каналізації;
  • теплопостачання: централізованого, від локальних джерел;
  • гарячого водопостачання;
  • електричного енергопостачання;
  • газопостачання;
  • зовнішнього освітлення;
  • телефонізації: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;
  • диспетчеризації;
  • телебачення: кабельне, супутникове, колективного користування, Інтернет;
  • радіофікації;
  • цивільної оборони;
  • безпеки руху;
  • сміттєвидалення: сортування, переробка, спалення, утилізація, захоронення, вивезення на визначені місця утилізації;
  • під'їздів і шляхів: залізниця, автошляхи загального користування, водні шляхи;
  • пожежної безпеки (охорона, сигналізація тощо).

4.3.5. У разі проектування житлових будинків висотою більшою за встановлену державними нормами і правилами, та громадських будинків заввишки більше 67 м, за вимогою інвестора, замовника (забудовника) також розробляються індивідуальні технічні вимоги (ІТВ), які містять вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів, об’єкти третього резервного джерела водопостачання, дизельні електростанції) тощо, які надаються Головним управлінням пожежної та техногенної безпеки МНС України у м. Києві та іншими органами державного нагляду.

4.3.6. Міські служби та організації надають технічні умови в двотижневий термін відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 №2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".

У разі відсутності на відповідній території централізованого джерела енергоносіїв можуть бути надані ТУ щодо проектування автономних систем теплопостачання за погодженням відповідних органів державного нагляду і міжвідомчої комісії з теплопостачання.

4.3.7. Термін дії ТУ встановлюється міською службою або організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років.

4.3.8. ТУ, реалізація яких пов'язана з прокладанням інженерних мереж по землях, що перебувають у користуванні або володінні, можуть надаватися замовникам (забудовникам) за погодженням з власниками (користувачами) відповідних земельних ділянок.

4.3.9. Для вирішення спірних питань, що виникають під час надання вихідних даних, може створюватися узгоджувальна комісія Київської міської державної адміністрації, регламент роботи якої затверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації приймається за згодою сторін і є обов’язковим.

У разі недосягнення згоди рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації може бути оскарженим у суді.

4.4.Архітектурно-планувальне завдання

4.4.1 Архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) є документом, який визначає комплекс містобудівних вимог та умов проектування об'єкта, що випливають з рішень Київради або розпоряджень Київської міської державної адміністрації, положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, цих Правил, а також граничні параметри об’єкта та узгодження його з навколишньою існуючою забудовою, особливі умови та обмеження проектування і будівництва у зонах охорони пам'яток культурної спадщини, природоохоронних зонах - з метою створення сприятливого та безпечного для здоров’я населення середовища для функціонування об'єкта (комплексу), збереження існуючого довкілля, урахування державних, громадських і приватних інтересів під час будівництва об'єктів і забудови територій.

4.4.2. В АПЗ визначається перелік необхідних технічних умов, інших вихідних даних на проектування і будівництво об’єкта, що підлягають отриманню замовником, встановлюється стадійність проектування.

У разі проектування висотних житлових та громадських будинків та інших складних споруд, зазначених в п.4.3.5 цих Правил, у АПЗ зазначається також перелік індивідуальних технічних умов (ІТУ).

4.4.3. В АПЗ визначається термін його дії в залежності від нормативних термінів проектування та будівництва.

Термін дії АПЗ визначається не менше двох років і вважається пролонгованим на термін до завершення будівництва, якщо воно розпочато протягом цих двох років і здійснюється у нормативний термін.

У випадку якщо проектна документація не затверджена в установленому порядку протягом терміну дії АПЗ, замовник (забудовник) зобов'язаний продовжити термін дії АПЗ у встановленому порядку.

АПЗ продовжується на термін не більше одного року і після завершення цього терміну знову підлягає продовженню з урахуванням можливих змін державних норм, а також містобудівної ситуації.

4.4.4. АПЗ готується Головкиївархітектурою з урахуванням завдання на проектування, представленого замовником, затверджується начальником Головкиївархітектури або його заступником і є обов'язковим для виконання.

4.4.5 Для отримання АПЗ інвестор, замовник (забудовник) має надати до Головкиївархітектури:

  • дозвіл на проектування та будівництво об’єкта з графічними матеріалами, підготовленими відповідно до пункту 3.3.4 цих Правил);
  • завдання на проектування.

За потреби виготовлення графічних матеріалів їх підготовка здійснюється у місячний термін на замовлення інвестора, замовника (забудовника) на договірних засадах організаціями, створеними для надання платних послуг у сфері містобудування відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".

Під час проектування за зверненням або за погодженням інвестора, замовника (забудовника) Головкиївархітектурою можуть вноситися до АПЗ обґрунтовані зміни.

Архітектурно-планувальне завдання видається замовнику в місячний термін після подання матеріалів, зазначених у першому абзаці цього пункту.

4.4.6. Якщо у наданому інвесторові, замовникові (забудовникові) АПЗ визначені вимоги, які порушують державні норми, дія його може бути зупинена Держбудом України, заступником голови Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу повноважень) до усунення цих порушень.

4.4.7. Форма АПЗ, складена з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328, особливостей містобудівної практики м. Києва, наведена у додатку № 5 до Правил.

4.5. Інші вихідні дані

4.5.1. В залежності від призначення об’єкта та умов його розміщення Головкиївархітектура може встановити в АПЗ необхідність отримання додаткових вихідних даних, зокрема:

  • матеріали технічних обстежень будинків і споруд, що підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо межують з проектованими будинками та спорудами і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з технічними висновками і відповідними рішеннями замовника (забудовника) по них (можуть бути виконані на замовлення інвестора у процесі розроблення проектно-кошторисної документації);
  • ландшафтна оцінка території, погоджена Головкиївархітектурою;
  • акт обстеження (знесення, перенесення) зелених насаджень, підготовлений "Київзеленбудом", погоджений в установленому порядку Державним управлінням екології та природних ресурсів в м.Києві;
  • документи, що підтверджують згоду мешканців, власників, орендаторів на відселення (переселення) з будинків та споруд, що підлягають знесенню (перебазуванню) та/або відповідні гарантії замовника;
  • схвалені Головкиївархітектурою передпроектні пропозиції, якщо такі виконувались;
  • погоджене в установленому порядку містобудівне обґрунтування, якщо таке виконувалось;
  • висновок Міністерства культури та мистецтв України, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Інституту археології НАН України, історико-містобудівне обґрунтування;
  • дозвільні і погоджувальні документи на застосування газу для проектування котельних установок;
  • протокол міжвідомчої комісії з теплопостачання по об'єктах з автономними джерелами теплопостачання;
  • за необхідності акт обстеження земельної ділянки, складений за формою, наведеною у додатку № 3;
  • інші документи, необхідні для розроблення проекту.
Розділ 5. Інженерні вишукування

5.1. Розроблення проектної документації на будівництво об’єктів без проведення інженерних вишукувань не допускається.

5.2. Необхідність проведення та основні види інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог законодавства і державних норм визначаються генпроектувальником (замовником) та відображаються у завданні на проектування або в технічному завданні, яке затверджується замовником.

5.3. Інженерні вишукування виконуються на замовлення інвестора (замовника) або генпроектувальника, якщо це обумовлено договором (контрактом) між ними.

5.4. Крім основних видів інженерних вишукувань (топографо–геодезичних, геологічних, влаштувань пробних кущів паль) в залежності від призначення об’єкта та умов його розміщення виконуються також інші види вишукувань:

  • гідрологічні;
  • гідрометеорологічні;
  • археологічні;
  • радіаційні;
  • біологічні та інші.

5.5. Інженерні вишукування здійснюються з визначенням термінів і місць проведення робіт на підставі дозволу, який Головкиївархітектура надає відповідно до підпункту 17) пункту 4 Типового положення про управління містобудування та архітектури Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.00 № 1146 та за погодженням із землекористувачами (за потреби) або на підставі угоди з землевласниками згідно з статтею 97 Земельного кодексу України.

Виконавці робіт зобов'язані відшкодувати землекористувачам (землевласникам) усі відповідні збитки, пов'язані з виконанням вишукувань та приведенням земель у попередній стан, про що зазначається у технічному завданні. Відшкодування збитків здійснюється за рахунок коштів інвестора у встановленому законодавством порядку.

5.6. Інженерні вишукування виконуються підприємствами, організаціями та установами, що мають відповідну ліцензію.

5.7. Підприємства, які проводять на території міста інженерні вишукування, передають до Головкиївархітектури оригінали топографо-геодезичних матеріалів виконаних вишукувань та геологічні звіти для технічного приймання, контролю, постійного зберігання і подальшого використання у містобудівній діяльності в порядку, встановленому відповідно до Інструкції з топографо-геодезичного знімання ГОНТА - 2.04-02-98.

5.8. Топографо-геодезичні матеріали для виконання передпроектних пропозицій, містобудівного обґрунтування, проектної документації на будівництво виконуються в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та надаються на платній основі інвестору, замовнику (забудовнику) в установленому порядку.

5.9. Матеріали топографо-геодезичних вишукувань М 1:2000, 1:500, 1:200, що не мають штампів відповідних служб Головкиївархітектури про дозвіл на виконання проектно - вишукувальних робіт; про нанесення червоних ліній, технічних коридорів інженерних мереж, проектних меж ділянки (території) та штампу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо нанесених меж відведення земельної ділянки, вважаються недійсними.

Розроблення проектів з використанням таких матеріалів не допускається.

5.10 Проведення інженерних вишукувань на землях заповідників, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва дозволяється за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

Археологічні дослідження здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

5.11. Власники земельних ділянок та підприємства, що виконують на ділянках будівельні чи опоряджувальні роботи, забезпечують збереження пунктів Державної геодезичної мережі. Знесення геодезичних знаків заборонено.

Роботи з перенесення знаків виконують спеціалізовані підприємства за погодженням з Головкиївархітектурою, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Мінекобезпеки України за рахунок коштів інвестора, замовника (забудовника).

Розділ 6. Розроблення проектної документації

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Проектна документація на будівництво об’єкта розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням державних стандартів, норм і правил, правил забудови м. Києва та затверджується замовником в установленому порядку.

6.1.2. До початку виконання проектних робіт відповідно до дозволу на проектування і будівництво та АПЗ визначається назва об’єкта.

На початок проектних робіт визначається повна назва проектно-кошторисної документації і об’єкта (далі – назва будови), яка формально ідентифікує об’єкт (будову) і використовується під час здійснення правовідносин на етапах розроблення проектно-кошторисної документації, будівництва, прийняття в експлуатацію, оформлення права власності (користування) та вирішення питань авторського права.

6.1.3. Проектно-кошторисна документація в залежності від категорії складності об’єкта складається з відповідних стадій:

  • ескізний проект (ЕП);
  • ескізний проект забудови (ЕПЗ);
  • техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
  • техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
  • проект (П);
  • проект забудови (ПЗ);
  • робоча документація (РД);
  • робочий проект (РП).

Усі стадії проектування не можуть бути використані для будівництва без виконання стадії робочої документації або робочого проекту.

Назва проектно-кошторисної документації та стадійність проектування об’єкта визначається відповідно до вимог таблиці 1 з урахуванням категорії складності об’єкта.

Таблиця 1.

Категорії складності об’єкта

Стадії проектування, Назва проектно-кошторисної документації.

І, II ЕП РД Двостадійний ескізний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта цивільного призначення

І, II ЕПЗ РД Двостадійний ескізний проект нової забудови (реконструкції) території кварталу або вулиці об'єктами цивільного призначення

І, II ТЕР РД Двостадійний техніко-економічний розрахунок нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) виробничого призначення

III П РД Двостадійний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта цивільного (виробничого) призначення

III ПЗ РД Двостадійний проект нової забудови (реконструкції) території кварталу або вулиці об'єктами цивільного (виробничого) призначення

ІV, V ЕП П РД Тристадійний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) цивільного призначення

ІV, V ЕПЗ ПЗ РД Тристадійний проект нової забудови (реконструкції) території, вулиці, кварталу, району об'єктами цивільного призначення

ІV, V ТЕО П РД Тристадійний проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) виробничого призначення

VI ЕП П РД Тристадійний проект нового будівництва житлових та громадських будівель, особливо складних висотних споруд, який виконується відповідно до індивідуальних технічних вимог

І, II РП Одностадійний робочий проект нового будівництва (реконструкції) об'єкта (будови) цивільного (виробничого) призначення

П, РП Двостадійний проект (реконструкції) лінійних мереж, споруд

РП Одностадійний проект (реконструкції) лінійних мереж, споруд

6.1.4. Під час виконання проектних робіт з реконструкції, в тому числі незавершеного будівництва, слід обов'язково в назві будови відобразити функціональне призначення об’єкта до і після реконструкції.

6.1.5. Проектно-кошторисна документація може розроблятися з визначенням черг будівництва і пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування та обумовлено у АПЗ.

У цьому разі затверджувана стадія проекту будівництва розробляється в цілому на повний розвиток будови, в тому числі по чергах будівництва з можливим визначенням пускових комплексів.

6.1.6. Розділи проекту будівництва, які виконуються субпідрядними проектувальниками за окремими договорами, укладеними з генпроектувальником, скріпляються підписом та печаткою проектувальника в установленому порядку і входять до складу проекту будівництва, за якість якого в цілому несе відповідальність генпроектувальник згідно з законодавством.

Субпроектувальники несуть відповідальність перед генпроектувальником за якість відповідних розділів проекту будівництва.

6.2.Основні завдання стадій проектної документації

6.2.1. Склад, зміст, порядок оформлення стадій проектування ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП, РД визначаються відповідно до вимог державних будівельних норм "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" ДБН А.2.2-3-2004.

6.2.2. Під час розроблення ескізного проекту (далі - ЕП) та визначення його складу слід керуватись Положенням про ескізний архітектурний проект, затвердженим Держбудом України від 23.10.91 № 51-839/1.

6.2.3. Ескізний проект забудови (далі – ЕПЗ) є стадією проектування і розробляється для принципового визначення містобудівних, об'ємно-просторових, планувальних і технічних рішень під час проектування нової забудови (реконструкції) територій сукупності окремих земельних ділянок і об'єктів на них по вулицях або кварталах площею до 50 га.

6.2.4. ЕПЗ може розроблятися як затверджувана стадія з подальшою розробкою робочої документації для забудови територій до 20 га об'єктами цивільного призначення І і II категорій складності.

ЕПЗ може розроблятися як попередня стадія проектування перед затверджуваною: для забудови територій площею 20-50 га об'єктами цивільного призначення ІУ і У категорій складності. В цьому разі ЕПЗ погоджується Головкиївархітектурою для розробки наступної стадії проектування і реалізується генпроектувальником на замовлення забудовника.

6.2.5. ЕПЗ розробляється, якщо вихідними даними на проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.

6.2.6. ЕПЗ розробляється в обсязі і складі згідно з відповідним Положенням, затвердженим постановою Держбуду України та Спілки архітекторів України від 23.10.01 №51/839/1.

6.2.7. У разі необхідності в складі ЕПЗ розробляється розділ "Проект розподілу території" з визначенням меж прибудинкових територій, меж земельних ділянок для будівництва об'єктів, меж територій загального користування.

6.2.8. ПЗ є стадією проектування і розробляється, якщо вихідними даними для проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.

Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження ПЗ визначається державними будівельними нормами.

6.2.9. ПЗ може розроблятись як затверджувана стадія у двостадійних проектах нової забудови (реконструкції) території вулиць, кварталу площею 20-50 га об'єктами цивільного (виробничого) призначення III категорії складності, для яких за рішенням забудовника і генпроектувальника немає потреби розробляти додаткову передпроектну стадію ЕПЗ через принципову визначеність основних містобудівних, технічних і економічних показників.

У цьому випадку після ПЗ розробляється стадія "робоча документація".

6.2.10. ПЗ може розроблятись як затверджувана стадія у тристадійних проектах нової забудови (реконструкції) території вулиць, кварталу площею до 80 га об'єктами цивільного призначення ІУ і У категорій складності.

У такому випадку розробленню ПЗ передує ЕПЗ, а після затвердження ПЗ розробляється робоча документація.

6.2.11. У разі необхідності в складі ПЗ розробляється розділ "Проект розподілу території" з визначенням меж земельних ділянок будівництва об'єктів, прибудинкових територій, територій загального користування.

6.2.12. РД розробляється на підставі попередньої затверджуваної стадії для безпосереднього виконання будівельних робіт.

За рішенням інвестора РД може розроблятися і до затвердження попередньої стадії проектування за умов погодження Головкиївархітектурою.

6.2.13. РП є суміщеною стадією проектування, яка складається з затверджуваної частини і робочих креслень і розробляється для архітектурно і технічно нескладних об'єктів цивільного та виробничого призначення І та II категорій складності, а також для будівництва (реконструкції) інженерних мереж для існуючих будівель або за Програмою розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

РП розробляється у складі згідно з ДБН А.2.2-3-2004.

Розділ 7. Погодження, експертиза та затвердження проектної документації

7.1. Погодження проектної документації

7.1.1. В залежності від складності об’єкта містобудування Головкиївархітектура розглядає матеріали проектної документації, зокрема архітектурне рішення об’єкта, генеральний план в М 1:500, схему організації рельєфу, виконану на викопіюванні із топографічного плану міста в М 1:500 із нанесенням червоних ліній, напрямків трас інженерних мереж, а також план інженерних мереж, виконаний на викопіюванні топографо-геодезичного плану М 1:2000, визначає доцільність розгляду проектної документації на архітектурно-містобудівній раді Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (далі – архітектурно-містобудівна рада) або на секції АМР.

Архітектурно-містобудівна рада (відповідна секція АМР) розглядає передпроектні пропозиції, містобудівні і архітектурні рішення проектів будівництва (склад матеріалів наведено у додатку 2 до цих Правил) у термін не більше одного місяця з дня подачі необхідних проектних матеріалів.

7.1.2. Містобудівні та архітектурні рішення проектів погоджуються Головкиївархітектурою для подальшого розроблення і затвердження проектної документації після доопрацювання архітектурних рішень за зауваженнями АМР (секції АМР) в робочому порядку (листом-погодженням з основними показниками об’єкта).

Затверджувані стадії проектування (ЕП, ЕПЗ, ТЕР, П, ПЗ) і затверджувана частина РП підлягають розгляду і погодженню у Головкиївархітектурі, інших службах та ресурсопостачальних організаціях, перелік яких визначається у АПЗ та ТУ.

У разі дотримання державних норм і правил, Правил забудови м. Києва проекти погоджуються у термін не більше одного місяця з дня надання замовником проектної документації.

Головкиївархітектура погоджує Генеральний план в М 1:500, схему організації рельєфу, виконану на викопіюванні із топографічного плану міста в М 1:500 із нанесенням червоних ліній, напрямком трас інженерних мереж, а також план інженерних мереж, виконаний на кресленні генерального плану М 1:2000 з напрямком трас інженерних мереж, погоджених власниками (користувачами) земельних ділянок, по яких проходять запроектовані нові або реконструйовані інженерні мережі, план благоустрою та озеленення (додаток 2).

Інші органи державного нагляду, структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації, міські служби та відповідні організації погоджують:

  • Інститут – розробник Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року - генеральний план об’єкта в частині відповідності розміщення будівництва Генеральному плану м. Києва іншій містобудівній документації; зазначене погодження оформлюється підписом відповідальної особи на кресленні генерального плану та посвідчується печаткою;
  • Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві - генеральний план об’єкта в частині забезпечення безпеки дорожнього руху; зазначене погодження оформлюється підписом відповідальної особи на кресленні генерального плану та посвідчується печаткою;
  • Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - генеральний план та максимальну висоту об’єкта при розміщенні об’єкта в зонах охорони пам'яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах міста Києва, а у разі реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування пам’яток культурної спадщини місцевого значення - архітектурні рішення фасадів у частині дотримання вимог законодавства з охорони культурної спадщини; зазначені погодження оформлюються окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника, а також у відповідних випадках підписом відповідальної особи на генплані (фасадах), яка скріплюється печаткою;
  • Мінкультури України - генеральний план та максимальну висоту об’єкта при розміщенні об’єкта в зонах охорони пам'яток національного значення, на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах, а у разі реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування пам’яток культурної спадщини національного значення - архітектурні рішення фасадів у частині дотримання вимог законодавства з охорони культурної спадщини – окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника;
  • Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві - акти обстеження зелених насаджень, у т.ч. при розміщенні об’єкта на територіях природно-заповідного фонду; водного фонду; зазначене погодження оформлюється окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника та посвідчується печаткою;
  • "Київзеленбуд" - генеральний план та акти знесення зелених насаджень в частині знесення зелених насаджень; зазначене погодження оформлюється підписом відповідальної особи на кресленні генерального плану та посвідчується печаткою;
  • Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт (СУППР) - генеральний план, схему організації рельєфу, відповідні розділи пояснювальної записки в частині забезпечення протизсувного захисту (у разі розміщення об’єкта в зсувних та зсувонебезпечних зонах, на територіях з підрізкою укосів та схилів); зазначене погодження оформлюється окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника та підписом відповідальної особи на генплані, схемі організації рельєфу, яка скріплюється печаткою;
  • власники та користувачі будинків і споруд, що підлягають знесенню, або у разі необхідності відселення (перебазування) – в частині урахування їх майнових інтересів у формі листів-погоджень, договорів та ін.;
  • територіальна проектна організація - Київський Промбудпроект - генеральний план в питаннях відповідності розміщення об’єкта схемі організації промрайону (промвузлу), іншим галузевим схемам та програмам щодо розвитку промислових територій в м. Києві; погодження оформлюється окремим погоджувальним листом;
  • Міноборони, Укравіатранс, Украерорух - максимальну висоту об’єкта, проектні рішення щодо дотримання вимог безпеки аероруху та цивільної оборони по проектах будівництва об'єктів, справжня висота яких перевищує 50 м; погодження оформлюються погоджувальними листами;
  • Головне управління пожежної та техногенної безпеки МНС України в м. Києві - проектні рішення щодо дотримання вимог пожежної безпеки на відповідність наданим індивідуальним технічним вимогам у разі проектування висотних споруд; погодження здійснюється окремим погоджувальним листом на запит замовника;
  • генеральна підрядна організація, якщо це передбачено завданням на проектування, - будгенплан, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;
  • інші юридичні та фізичні особи, зазначені в АПЗ, чиї законні інтереси мають бути ураховані під час здійснення будівництва і експлуатації об'єкта.

7.1.3. Проектно-кошторисна документація, розроблена у відповідності до державних норм, стандартів та цих Правил, не підлягає погодженню з органами державного нагляду крім випадків, передбачених законодавством України.

За відсутністю норм і правил на проектування окремих об’єктів запропоновані проектні рішення необхідно погодити з відповідними органами державного нагляду.

7.1.4. Документація, виконана з обґрунтованими відхиленнями від державних нормативних документів, підлягає погодженню із органами, які їх затвердили, в частині вказаних відхилень.

Відповідність проектно-кошторисної документації нормативній базі посвідчується підписом головного архітектора проекту (головного інженера проекту).

7.1.5. Робоча документація, виконана у відповідності до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім робочих креслень інженерних мереж і систем.

Робочі креслення інженерних мереж і систем у складі РД або РП підлягають погодженню з міськими службами та ресурсопостачальними організаціями, які видали ТУ, якщо така вимога передбачена цими ТУ, а також у разі наявності у робочій документації відхилень від ТУ, наданих у складі вихідних даних на проектування.

7.1.6. Під час розроблення проекту реконструкції існуючого об’єкта, який є об’єктом авторського права, слід у пояснювальній записці вказувати організацію - розробника цього об’єкта, прізвища попередніх авторів та погоджувати з ними проектні рішення, що розробляються.

7.2.Комплексна державна експертиза проектів будівництва

7.2.1. Усі затверджувані стадії проектно-кошторисної документації (ЕП, ЕПЗ, ПЗ, ТЕР, П, ПЗ) і затверджувана частина РП перед їх затвердженням підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.02 №483 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення комплексної державної експертизи".

Перелік об'єктів, проекти будівництва яких не підлягають проведенню комплексної державної експертизи, затверджується Держбудом України (додаткова інформація до Правил).

7.2.2. Комплексна державна експертиза проекту будівництва на території міста Києва, погодженого в установленому порядку, виконується спеціалізованою державною організацією - Київською міською службою Української інвестиційної експертизи (далі - служба "Київдержекспертиза") незалежно від обсягів та джерел фінансування будівництва і форм власності інвесторів.

У разі інвестування будівництва об'єкта (будови) за межами міста Києва за рахунок коштів Київського міського та районних бюджетів комплексна державна експертиза проекту будівництва виконується відповідними територіальними службами Української інвестиційної експертизи згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, а експертиза кошторисної документації виконується службою "Київдержекспертиза".

7.2.3. Комплексна державна експертиза проводиться із залученням органів державного нагляду в м. Києві з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження, а у разі розміщення потенційно небезпечних об’єктів виробничого призначення проводиться також експертиза з питань протиаварійного захисту об’єктів, що можуть становити ядерну та радіаційну безпеку, із залученням органу МНС України в м. Києві.

7.2.4. Наслідком проведення державної експертизи проекту будівництва є висновок з відповідними зауваженнями та рекомендаціями щодо відповідності проекту вимогам законодавства, державним нормам, стандартам і правилам.

У разі коли вказаними рекомендаціями встановлено окремі відхилення дозвільної документації на проектування від складу проекту, такі відхилення приводяться у відповідність до законодавства, державних норм в установленому порядку.

7.2.5. Загальний термін проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва не повинен перевищувати 45 календарних днів.

У випадках, передбачених законодавством, термін може бути продовжений до 120 календарних днів.

7.3. Затвердження проектів будівництва

7.3.1. Порядок затвердження проектів будівництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 483.

7.3.2. Затвердження проекту будівництва здійснюється в формі розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення) інвестора з наведеними відповідними техніко-економічними показниками, рекомендованими позитивним висновком служби "Київдержекспертиза".

Затверджена проектна документація разом з позитивним висновком служби "Київдержекспертиза" підлягає архівації Головкиїархітектурою.

У разі відмінності основних техніко-економічних показників скоригованого за висновком Київдержекспертизи проекту від тих, що були погоджені Головкиївархітектурою, затвердження та архівація проекту здійснюється за умов погодження Головкиївархітектурою скоригованих техніко-економічних показників.

7.3.3. У разі необхідності внесення змін до проектного рішення після затвердження проекту інвестором приймається рішення щодо коригування проекту та його перезатвердження.

У цьому випадку замовник (забудовник) разом з генпроектувальником складає доповнення до завдання на проектування, в якому конкретно визначаються проектні рішення, що підлягають коригуванню. Доповнення до завдання на проектування затверджує інвестор.

7.3.4. У разі необхідності коригування інженерних рішень, зокрема трас інженерних мереж в межах будови та відведеної земельної ділянки, інженерного обладнання в межах визначених навантажень інвестор забезпечує розроблення відповідної зміни до проекту.

Зміна інженерних рішень виконується на генплані забудови, вноситься до відповідних розділів проекту та погоджується управлінням інженерного обладнання та підготовки території Головкиївархітектури і міськими службами, організаціями, які надали технічні умови.

Погоджена Головкиївархітектурою зміна інженерних рішень стає невід’ємною частиною проекту і підлягає архівації разом з проектом.

7.3.5. У випадку зміни об'ємно-просторових показників будівлі затверджувана стадія проекту будівництва підлягає коригуванню, погодженню, державній експертизі і перезатвердженню в установленому порядку відповідно до цих Правил.

У разі коли коригування проектних рішень стосується тільки змін внутрішнього планування без змін фасадів, але це призводить до зміни затверджених показників, коригується тільки відповідна робоча документація, яка підлягає комплексній державній експертизі, а за її позитивним висновком інвестор перезатверджує нові техніко-економічні показники, погоджені Головкиївархітектурою.

Розділ 8. Будівельні роботи

8.1. Видача дозволу на виконання будівельних робіт

8.1.1. Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства надається за встановленою формою, наведеною у додатку 7, за заявою замовника (забудовника), складеною за формою, наведеною у додатку 8, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Положення "Про надання дозволу на виконання будівельних робіт", затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.00 №273 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.12.00 №945/5166.

До заяви додаються такі документи і матеріали:

  • рішення Київради про надання земельної ділянки для будівництва або розпорядження Київської міської державної адміністрації про дозвіл на будівництво об’єкта містобудування;
  • затверджена в установленому порядку проектна документація (у т.ч. для реєстрації - будівельний генеральний план, паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка);
  • комплексний висновок (позитивний) служби "Київдержекспертиза" або для проектів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України, – центральної служби Держбуду України "Укрінвестекспертиза";
  • розпорядчий документ про затвердження проекту будівництва;
  • документ, що засвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, передбаченою для будівництва, а у разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємств - копія документа, що посвідчує право власності на будинок (споруду) або письмова згода власника на проведення робіт;
  • наказ генеральної підрядної організації про призначення виконроба;
  • наказ генерального проектувальника про ведення авторського нагляду;
  • наказ замовника про ведення технічного нагляду;
  • загальний журнал робіт;
  • журнал авторського нагляду;
  • договір підряду на будівництво між замовником та генеральним підрядником по об’єктах, що будуються за рахунок коштів державного бюджету, міського, районних у м. Києві бюджетів;
  • копія договору або довідки щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва відповідно до рішення Київради від 27.02.03 № 271/431.

8.1.2. При відповідності наданої документації законодавчим і нормативним вимогам дозвіл на виконання будівельних робіт надається у тижневий термін з дня пред’явлення документів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається на весь термін будівництва згідно з календарним планом, який входить до складу затвердженого проекту будівництва або договору підряду.

8.1.3. Продовження терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється за заявою забудовника (замовника), актом технічного стану та обсягами виконаних робіт, підписаними відповідальним виконавцем (технагляд, виконроб, авторський нагляд).

У разі коли дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно продовжено, таке будівництво вважається самовільним.

8.2.Основні вимоги щодо виконання будівельних робіт

8.2.1. Після отримання дозволу в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт за зверненням замовника Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва видає ордер на порушення благоустрою, зокрема на розробку котлованів, траншей, на роботи з вертикального планування території, інші земляні роботи, встановлення обмежувальних огорож.

Ордер на вказані роботи видається на термін, визначений календарним планом у проекті організації будівництва або на підставі договору (підряду), який за обґрунтованим зверненням замовника може бути продовжений.

Зазначені роботи, що виконуються без ордера на порушення благоустрою, вважаються самовільними і підлягають зупиненню.

8.2.2. Будівельні роботи здійснюються за договором підряду, укладеним між замовником і генпідрядником відповідно до календарного плану проекту організації будівництва, затвердженого у складі проекту будівництва.

8.2.3. З метою організації будівельних робіт на будівельному майданчику генпідрядником розробляється і затверджується проект виконання робіт, який погоджується із замовником, проектувальником і субпідрядниками будівництва.

Розпочинати будівництво без затвердженого проекту виконання робіт забороняється.

8.2.4. Будівництво дозволяється розпочинати після облаштування будівельного майданчика, створення побутових умов для робітників, передачі замовником (забудовником) генпідряднику робочих креслень на перший рік будівництва з штампом "До виробництва робіт".

Безпека праці на будівельному майданчику забезпечується генпідрядником і контролюється відповідними органами державного нагляду.

8.2.5. Якість виконання будівельно-монтажних робіт постійно забезпечується генпідрядником і субпідрядниками, контролюється замовником, проектувальником і, в порядку вибіркового контролю, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю.

8.2.6. Відповідність виконуваних будівельно-монтажних робіт робочим кресленням і затвердженому проекту будівництва забезпечується генпідрядником, постійно контролюється проектувальником і замовником, а також в порядку вибіркового контролю управлінням державного архітектурно-будівельного контролю , Київдержекспертизою.

8.2.7. У разі консервації об’єкта (будови) замовник (забудовник) зобов’язаний повернути управлінню державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт разом з розпорядчим документом замовника (забудовника) на консервацію для одержання дозволу на консервацію об’єкта з подальшим його закриттям і забороною робіт.

Дозвіл на поновлення робіт видається у порядку, визначеному відповідно до вимог п.п.8.1.1.-8.1.3 цих Правил.

8.2.8. Будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства без оформлення дозволу на виконання будівельних робіт не допускаються.

8.2.9. Оформлення договорів на подачу на об’єкти будівництва електроенергії, води, газу, тепла без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не допускається.

Розділ 9. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів

9.1.Порядок прийняття в експлуатацію

9.1.1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється згідно з Порядком прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04 № 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів" та після подання довідки щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва. Прийняття в експлуатацію об’єктів, розташованих на земельних ділянках, право власності чи користування якими не оформлено в установленому порядку, забороняється.

9.1.2. Експлуатація та використання об’єктів, не завершених будівництвом і не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

9.1.3. Ухвалення договорів підключення тепло-, енерго-, електро-, газо-, водопостачання на об’єкт, не завершений будівництвом і не прийнятий до експлуатації, забороняється.

9.1.4. Об'єкти виробничого призначення з чисельністю понад 50 працюючих або вартістю понад 5 млн. грн. та об'єкти житлово-громадського призначення III, ІУ і У категорій складності до пред'явлення їх державним приймальним комісіям попередньо приймаються робочими комісіями.

Робочі комісії призначаються з метою встановлення готовності об’єкта для пред’явлення державній комісії.

9.1.5. Робочі комісії призначаються і очолюються замовником. Після усунених недоліків і дефектів акт робочої комісії затверджується замовником, який приймає об'єкт під охорону і зберігання.

9.1.6. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі актів робочих комісій державними приймальними комісіями, які призначаються по об'єктах, споруджених із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету м. Києва, коштів юридичних осіб державної власності або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, в м. Києві - під гарантію Київської міської державної адміністрації.

9.1.7. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, споруджених за рахунок позабюджетних коштів, здійснюється на підставі актів робочих комісій державними приймальними комісіями, які призначаються відповідними районними у м. Києві державними адміністраціями.

9.1.8. Державну приймальну комісію очолює представник органу, що призначив цю комісію. Датою введення в експлуатацію є дата підписання акта державної приймальної комісії органом, що призначив комісію.

9.1.9. Прийняття до експлуатації будинку з незавершеними та/або невідповідними паспорту фасадами, а також без здійснення комплексного благоустрою та озеленення прибудинкової території, передбачених проектною документацією, забороняється.

9.2.Архітектурно-технічний паспорт

9.2.1. Архітектурно-технічний паспорт (далі – АТП) об'єкта (будови) складається відповідно до Положення про архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури, затвердженого наказом Держбуду України від 09.09.99 №220 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.09.99 № 643/3936, генпроектувальником на замовлення замовника (забудовника) за участю генерального підрядника і затверджується Головкиївархітектурою.

9.2.2. АТП розробляється з метою забезпечення архітектурної, конструктивної, технічної та функціональної ідентифікації об'єкта (будови) і визначає архітектурні, конструктивні, технічні та функціональні властивості завершеного будівництвом об'єкта, умови його надійної експлуатації, а також вимоги щодо захисту авторських прав за формою згідно з додатком 8 до цих Правил.

АТП розробляється після завершення будівництва за результатами роботи робочої комісії і передається для роботи державній приймальній комісії.

9.2.3. У разі виявлення розбіжностей між техніко-економічними показниками і архітектурними характеристиками завершеного будівництвом об'єкта і затвердженим проектом будівництва, робочими кресленнями проектно-кошторисна документація підлягає коригуванню, погодженню, державній експертизі і повторному затвердженню у порядку, встановленому цими Правилами.

У разі необхідності АТП коригується в частині змін, внесених за зауваженнями державної комісії.

Затвердження акта державної приймальної комісії без виконання вимог цього пункту забороняється.

9.2.4. Замовник (забудовник) передає АТП, затверджений Головкиївархітектурою:

  • 1 примірник - організації, що експлуатуватиме об'єкт (будову);
  • 1 примірник - Головкиївархітектурі.
9.3.Основні організаційні заходи щодо забезпечення експлуатації об’єкта

9.3.1. Після оформлення державного акта прийняття в експлуатацію об'єкта (будови), який побудовано із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету міста Києва, коштів юридичних осіб державної власності, замовник (забудовник) зобов'язаний за розпорядчим документом інвестора передати об’єкт для подальшої експлуатації на баланс експлуатуючої організації з усіма витратами на будівництво об'єкта (будови).

9.3.2. Після оформлення державного акта прийняття в експлуатацію об'єкта (будови), побудованого за позабюджетні кошти за інвестиційними угодами, інвестор (замовник, забудовник) разом з фізичними і юридичними особами, з якими були укладені вказані угоди, зобов'язаний оформити в Головному управлінні комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) правовстановлюючі документи на право власності на побудований об'єкт інвестування, в тому числі на вбудовано-прибудовані приміщення і приміщення нежилих поверхів.

9.3.3. Після отримання всіма учасниками інвестиційної діяльності в будівництві правовстановлюючих документів на право власності на об’єкт житлового призначення інвестор зобов'язаний передати об’єкт для подальшої експлуатації на баланс товариству власників квартир (якщо власники їх об'єдналися і зареєстрували в установленому порядку відповідне товариство) або іншій експлуатуючій організації, яка визначається розпорядженням районної у місті Києві державної адміністрації, а також власникам вбудовано-прибудованих приміщень і приміщень нежилих поверхів для забезпечення їх експлуатації з відповідними витратами на будівництво об'єкта (будови).

Після отримання всіма учасниками договірних інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право власності на об'єкт нежилого призначення інвестор зобов'язаний передати на баланс власникам об'єктів і окремих приміщень об’єкти з відповідними витратами на їх будівництво для забезпечення їх експлуатації.

9.3.4. Експлуатуюча організація (власник або користувач) завершеної будівництвом будівлі, яка має дозвіл на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, технічне переобладнання) будинку, державний акт прийняття в експлуатацію, документ про право власності (користування), здійснює підключення будівлі до інженерних мереж згідно з ТУ відповідних експлуатуючих організацій, затвердженим проектом.

Розділ 10. Реконструкція, реставрація та капітальний ремонт об’єктів (частини споруди, будівлі), перепланування квартир та інших вбудовано-прибудованих приміщень

10.1. Дозвіл на проектування та реконструкцію окремих частин будівлі, споруди (у разі зміни функцій житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, зміни техніко-економічних показників), в т. ч. на реконструкцію горищ з влаштуванням мансард, технічного поверху, реконструкцію цокольного, першого поверхів, підвалів, влаштування окремих власних входів з вулиці до нежилих приміщень, надається розпорядженням Київської міської державної адміністрації тільки після інформування власника існуючої будівлі, отримання його згоди на проведення таких робіт та оформлення відповідного протоколу.

За наявністю відповідних звернень від зацікавлених осіб районна у м. Києві державна адміністрація готує відповідний висновок та проект розпорядження Київської міської державної адміністрації щодо можливості здійснення реконструкції і звертається до Київської міської державної адміністрації щодо надання дозволу на проектування і реконструкцію вказаних об’єктів.

Зазначений висновок та проект розпорядження Київської міської державної адміністрації про дозвіл на проектування і реконструкцію вказаних об’єктів погоджується Головкиївархітектурою, а для пам’яток культурної спадщини національного, місцевого значення також погоджується відповідно Мінкультури України, Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Проектна документація на реконструкцію розробляється на підставі відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації про надання дозволу на проектування, реконструкцію, АПЗ, затвердженого та виданого Головкиївархітектурою, інших вихідних даних, наданих відповідно до вимог розділу 3 цих Правил.

До складу вихідних даних та висновків включаються також документи, що підтверджують згоду на передбачувану реконструкцію мешканців та власників квартир, інших нежилих приміщень будинку, законні інтереси яких мають бути ураховані під час реконструкції вказаного будинку.

АПЗ на проектування реконструкції об’єктів, визначених у першому абзаці цього пункту, готується спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, видається та затверджується Головкиївархітектурою.

Топографо-геодезичні матеріали, які додаються до АПЗ, з нанесеними червоними лініями та трасами магістральних інженерних мереж, готуються організаціями, що мають відповідну ліцензію.

Генеральний план земельної ділянки з прив’язкою відносно встановлених червоних ліній, трас інженерних мереж, елементів окремого власного входу до нежилого приміщення, розробляється організаціями, що мають відповідну ліцензію, і погоджується Головкиївархітектурою.

Проектна документація на реконструкцію об’єктів підлягає комплексній державній експертизі (крім тих, що визначені в довідковій інформації до Правил), погоджується Головкиївархітектурою, іншими службами та ресурсопостачальними організаціями відповідно до вимог розділу 7 цих Правил.

10.2. Дозвіл на реставрацію, ремонт, пристосування пам’яток культурної спадщини національного, місцевого значення надається розпорядженням Київської міської державної адміністрації на підставі висновків відповідно Мінкультури України, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), інших органів державного нагляду (див. розділ 7), які надаються в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.

Ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини національного, місцевого значення виконуються на підставі дозволу Управління державного архітектурно-будівельного контролю наданого в установленому порядку, а також дозволу відповідно Мінкультури України, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

10.3. Дозвіл на перепланування квартир та нежилих приміщень без влаштування окремого власного входу з вулиці, а також на встановлення додаткового обладнання, не визначеного проектом (антен стільникового зв'язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок), на об’єктах, не віднесених до переліку пам’яток культурної спадщини, на території адміністративних районів м. Києва надається розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.

Проектна документація на перепланування квартир та нежилих приміщень виконується на підставі такого дозволу і погоджується спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації в установленому порядку в термін, що не перевищує одного місяця після надання документів, зазначених у п.10.1 цих Правил.

Проектна документація на перепланування квартир та нежилих приміщень в багатоквартирних житлових будинках (нежитлових будинках) за умови дотримання існуючих архітектурно - планувальних вимог та норм, без втручання в несучі конструкції, без додаткового навантаження на перекриття, стіни, фундаменти, внутрішні джерела енергопостачання, за умови погодження в установленому законодавством порядку з відповідним місцевим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, не підлягає комплексній державній експертизі відповідно до вимог п.2.4. Переліку об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи (додаткова інформація до Правил).

10.4. Дозвіл на капітальний ремонт будинків, фасадів без зміни структурної побудови та існуючих елементів, покрівель, балконів, лоджій, цокольних і перших поверхів і підвалів без влаштування окремих власних входів з вулиці, без зміни будівельних габаритів, без зміни функцій житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, капітальний ремонт горищ без влаштування мансард, опорядження фасадів (окрім об'єктів культурної спадщини) надається розпорядженням відповідної районної у місті Києві державної адміністрації в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.

Проектна документація на капітальний ремонт об’єкта виконується на підставі такого дозволу районної у місті Києві державної адміністрації і погоджується спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, іншими підрозділами районної у м. Києві державної адміністрації відповідно до повноважень в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.

Роботи з капітального ремонту виконуються на підставі вказаного дозволу та проектної документації, затвердженої в установленому порядку.

10.5. Роботи з опорядження фасадів, у т.ч. фарбування фасадів, виконуються на підставі вказаного дозволу райдержадміністрації та паспорту опорядження фасаду, погодженого Головкиївархітектурою.

10.6. Для отримання дозволу на капітальний ремонт об'єктів, визначених п. 10.4, у т.ч. перепланування квартир та нежилих приміщень, замовник звертається з письмовою заявою до відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.

До заяви додаються:

  • документи на право власності на будівлю (приміщення);
  • згода власника (співвласників) будівлі на проведення відповідних робіт;
  • коротка характеристика намірів замовника щодо проведення будівельних робіт.

10.7. Утримання, ремонт, реконструкція, реставрація фасадів будинків та споруд на території м. Києва здійснюються відповідно до Порядку, затвердженого рішенням Київради від 27.11.03 № 220/1094. Контроль за станом споруд здійснює Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва.

Розділ 11. Будівництво приватних житлових будинків садибного типу, реконструкція існуючих садових будинків

11.1. Рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та експлуатації приватного житлового будинку садибного типу (далі – приватного житлового будинку) одночасно є дозволом на проектування та будівництво об’єкта, підставою для отримання вихідних даних та (після затвердження проектної документації на будівництво) отримання дозволу в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.

11.2. Власник земельної ділянки, наданої для будівництва та експлуатації приватного житлового будинку, який в термін до двох років з дня набуття права на землю не отримав дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, отримує такий дозвіл лише на підставі дозволу на будівництво, реконструкцію, розширення будинку приватного житлового (садового) будинку і господарських будівель на відведеній земельній ділянці, розташованій в районі садибної забудови, садів, наданого розпорядженням відповідної районної у м. Києві державної адміністрації згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.06.99 №999 "Про заходи щодо запобігання порушенню містобудівного законодавства та вдосконалення порядку проектування та експлуатації житлового фонду на територіях садибної забудови м. Києва".

11.3. На підставі рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва приватного житлового (садового) будинку або на підставі розпорядження районної у м. Києві державної адміністрації про дозвіл на будівництво на земельній ділянці, розташованій в районі садибної забудови, дачного будівництва, у разі наявності у забудовника права власності (оренди) на земельну ділянку власник (забудовник) звертається до спеціально уповноваженого місцевого органу містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації щодо надання вихідних даних на проектування об’єкта в складі архітектурно-планувального завдання та топографо-геодезичних матеріалів.

11.4. Для отримання АПЗ власник (забудовник) має надати: дозвіл на проектування з топографо-геодезичними матеріалами відповідно до пункту 3.3.4 цих Правил).

За потреби виготовлення топографо-геодезичних матеріалів їх підготовка здійснюється у місячний термін на замовлення власника (забудовника) на договірних засадах організаціями, створеними для надання платних послуг у сфері містобудування, іншими підприємствами, установами, організаціями відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".

11.5. Технічні умови на інженерне забезпечення приватного житлового (садового) будинку власник, замовник (забудовник) отримує самостійно в міських службах, організаціях, які надають технічні умови або може доручити на договірних засадах підготовку комплекту вихідних даних у повному обсязі організації, створеній для надання платних послуг у сфері містобудування.

11.6. АПЗ на проектування приватних житлових (садових) будинків, розташованих в районах садибної забудови, готується спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації та затверджується Головкиївархітектурою.

Топографо-геодезичні матеріали, які додаються до АПЗ, з нанесеними червоними лініями та трасами магістральних інженерних мереж, готуються організаціями, що надають платні послуги у сфері містобудування та мають відповідну ліцензію.

Генеральний план земельної ділянки з прив’язкою приватного житлового (садового) будинку відносно встановлених червоних ліній, трас інженерних мереж, розробляється організаціями, що мають відповідну ліцензію, і погоджується Головкиївархітектурою.

11.7. Проектна документація на будівництво приватного житлового (садового) будинку не підлягає комплексній державній експертизі за умов дотримання встановлених вимог (див. п.2.1 Переліку об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи (додаткова інформація до Правил).

Проектна документація на будівництво приватного житлового будинку в районах садибної забудови, садівництва погоджується місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації у місячний термін після її подання.

11.8. Прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом приватного житлового (садового) будинку здійснюється державною приймальною комісією, яка призначається відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією (без призначення робочої комісії) в порядку, що встановлюється Київської міської державної адміністрації.

Розділ 12. Будівництво інженерних споруд, трубопроводів, комунікацій та ліній електропередачі

12.1. Проектування інженерних споруд вулично-шляхової мережі з її підземними комунікаціями, повітряних ліній електропередач, трамвайних, тролейбусних ліній з наземними технічними спорудами (опори ЛЕП, кіоски для забору проб повітря, щогли маяків для літаків, освітлювальні опори, КТП, ГРП тощо) здійснюється на підставі дозволу на проектування, наданого розпорядженням Київської міської державної адміністрації, та завдання на проектування, погодженого Головкиївархітектурою.

На проектування складних об'єктів інженерних споруд (естакади, мости, пішохідні підземні та надземні переходи, станційні споруди пасажирського транспорту, енергоблоки, насосні станції, наземні ТП, РП, ГРП), які будуються як окремі об’єкти за окремими замовленнями, надається АПЗ.

12.2. Завдання на проектування інженерної споруди, яка будується як окремий об’єкт за рахунок бюджетних коштів на замовлення організації, підприємства, підвідомчого Київської міської державної адміністрації, Київраді, відповідній районній у місті Києві державній адміністрації, погоджується Головкиївархітектурою і затверджується заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків.

Завдання на проектування інженерної споруди, яка будується як окремий об’єкт на замовлення юридичної, фізичної особи за рахунок позабюджетних коштів затверджується інвестором.

12.3. Проектна документація на будівництво інженерної споруди підлягає комплексній державній інвестиційній експертизі.

12.4. Порядок будівництва об’єктів дорожньо-транспортного забезпечення, виконання земляних та будівельних робіт, прокладання та перебудови інженерних мереж і споруд встановлюється Київрадою.

12.5. Порядок будівництва об’єктів метрополітену, надання умов щодо створення технічних зон підземних мереж та споруд встановлюється Київрадою відповідно до вимог державних будівельних норм.

12.6. Дозвіл на проектування та будівництво магістральних інженерних мереж надається розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Розділ 13. Благоустрій та озеленення міських територій. Споруди, що зводяться тимчасово. Зовнішня реклама

13.1. Благоустрій та озеленення міських територій

13.1.1. Благоустрій та озеленення міських експлуатованих територій (далі – благоустрій) включає в себе проведення робіт з інженерної підготовки, вертикального планування, облаштування територій вулиць, доріг, проїздів, велосипедних доріжок, озеленення та влаштування елементів дизайну міського середовища, які виконуються на замовлення підприємств, установ, організацій житлово-комунального господарства (далі – підприємства ЖКГ), інших юридичних осіб відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

13.1.2. Благоустрій експлуатованих територій здійснюється відповідно до ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень" на підставі цільової міської програми, затвердженої Київської міської державної адміністрації, та/або затвердженої проектної документації на виконання таких окремих видів робіт:

  • інженерне забезпечення, інженерна підготовка та захист території;
  • приведення території у належний санітарно-гігієнічний стан;
  • створення пішохідно-транспортних комунікацій;
  • ремонт та утримання будинків і споруд;
  • озеленення, облаштування охоронних та рекреаційних зон;
  • розміщення тимчасових споруд для обслуговування населення;
  • міське обладнання (технологічне, функціональне облаштування, декоративне обладнання, запроектоване за дизайнерськими розробками);
  • ігрове та спортивне обладнання;
  • встановлення освітлювального обладнання території, споруди;
  • зовнішня реклама та засоби інформаційно-комунікаційних систем;
  • тимчасове упорядкування територій, які втратили первісне функціональне призначення;
  • оформлення та благоустрій будівельних майданчиків та об’єктів незавершеного будівництва.

13.1.3. Благоустрій включає в себе такі елементи: різноманітні види обладнання, облаштування та устаткування, засоби оформлення, тимчасові споруди, монументально-декоративні витвори, декоративні, технологічні, планувальні, конструктивні засоби, рослинні компоненти, різні види устаткування та оформлення, малі архітектурні форми, комунікаційні системи тощо, які використовуються як складові комплексного благоустрою і мають певні характеристики.

13.1.4. Проекти благоустрою та озеленення міських територій, паспорти на опорядження та колористичне вирішення фасадів, зовнішнє архітектурне освітлення об’єктів та території виконуються за розпорядженням районної у м. Києві державної адміністрації і погоджуються Головкиївархітектурою в установленому порядку.

Такі проекти і паспорти також виконуються у складі проектної документації на будівництво об’єкта.

13.1.5. Порядок, вимоги та особливі умови проектування благоустрою, отримання ордера на виконання окремих робіт з благоустрою встановлюється Київської міської державної адміністрації.

13.2. Споруди, що зводяться тимчасово

13.2.1. Споруди, що зводяться тимчасово, можуть бути:

  • інвентарними, що зводяться на період проведення довготривалих будівельних робіт;
  • декоративно-технологічними, що зводяться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог;
  • функціональними, що зводяться для забезпечення обслуговування населення та здійснення окремих функцій господарської діяльності підприємств, установ, організацій.

13.2.2. До функціональних споруд, що зводяться тимчасово для забезпечення обслуговування населення та здійснення окремих функцій господарської діяльності підприємств, установ, організацій (далі – тимчасові споруди) належать такі, що встановлюються із проведенням монтажних або будівельно-монтажних робіт без улаштування заглиблених фундаментів та/або підземних приміщень, а також із застосуванням конструкцій, що легко монтуються, демонтуються та можуть бути передислоковані на інше місце.

Тимчасові споруди зводяться не вище одного поверху.

13.2.3. Тимчасові споруди (павільйони, малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності) розміщуються на термін, визначений договором оренди земельної ділянки, проектом (паспортом) і використовуються для забезпечення функцій об’єктів обслуговування населення на період до використання території для будівництва капітальної споруди відповідного функціонального призначення або благоустрою території з відновленням її функціонального використання.

13.2.4. За габаритами та експлуатаційними характеристиками тимчасові споруди відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України розподіляються на малі архітектурні форми площею до 20 кв. м (далі – МАФ) (від 30.03.94 №198 "Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць"), збірно-розбірні комплекси і павільйони з площею забудови від 20 до 300 кв. м (від 08.02.95 №108 "Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення", від 04.12.02 №946/7234 "Про введення в дію Правил пожежної безпеки на ринках України").

При цьому мається на увазі, що торгівля у кіоску здійснюється назовні (усередині перебувають лише продавці), а павільйон має закрите приміщення для перебування відвідувачів.

13.2.5. Земельні ділянки для розміщення та обслуговування МАФ загальною площею до 20 кв. м, розміщення сезонних майданчиків закладів громадського харчування та сезонної торгівлі без права забудови площею до 100 кв. м надаються в оренду на термін до трьох років відповідно до рішення Київради від 08.06.00 №164/885 "Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин".

Рішення відповідної районної ради про надання земельної ділянки для розміщення МАФ є підставою для отримання АПЗ та інших вихідних даних на проектування об’єкта або розроблення паспорта прив’язки у разі застосування типових МАФ, погоджених Головкиївархітектурою.

На підставі рішення Київради надаються земельні ділянки для встановлення тимчасових споруд з площею забудови від 20 до 300 кв. м з терміном оренди до п’яти років. Таке рішення Київради є підставою для отримання АПЗ на проектування об’єкта.

13.2.6. На звернення замовника (відділу містобудування та архітектури районної в м.Києві державної адміністрації) Головкиївархітектура на підставі матеріалів містобудівного кадастру визначає необхідність надання АПЗ та обсяг проектних матеріалів для проектування тимчасової споруди або можливість оформлення паспорта прив’язки МАФ, конструкції ОЗР з урахуванням наміру замовника.

АПЗ на проектування МАФ площею до 20 кв. м, сезонного майданчика закладів громадського харчування та сезонної торгівлі без права забудови площею до 100 кв. м готується відповідним органом містобудування та архітектури районної у м. Києві державної адміністрації та затверджується Головкиївархітектурою.

13.2.7. Топографо-геодезичні матеріали, які додаються до АПЗ, з нанесеними червоними лініями та трасами інженерних мереж готуються організаціями, що мають відповідну ліцензію.

Генеральний план розміщення МАФ або схема розміщення тимчасової пересувної споруди відносно встановлених червоних ліній, трас інженерних мереж, благоустрою та інженерного забезпечення майданчика в М 1:500, паспорт опорядження фасадів тимчасової споруди, проектна документація на будівництво тимчасових споруд розробляються організаціями, що мають відповідну ліцензію, і погоджуються Головкиївархітектурою, місцевими органами містобудування та архітектури районних у м. Києві державних адміністрацій.

13.2.8. Дозвіл на розміщення тимчасових споруд готується відділом містобудування та архітектури районної у м. Києві державної адміністрації на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного в установленому порядку, паспорта прив’язки об’єкта з відображенням благоустрою та інженерного забезпечення майданчика в М 1:500, інших матеріалів та надається Головкиївархітектурою.

13.2.9. Дозвіл на розміщення МАФ чинний протягом терміну оренди земельної ділянки.

Після завершення терміну оренди земельної ділянки продовження договору оренди відбувається на підставі відповідного рішення Київради (для МАФ – районної у м. Києві ради) за наявністю висновків відповідних служб згідно із Земельним кодексом України.

13.2.10. Проектна документація на будівництво тимчасової споруди (паспорт прив’язки МАФ) погоджується Головкиївархітектурою для застосування протягом терміну оренди земельної ділянки.

У разі прийняття рішення про продовження терміну оренди земельної ділянки Головкиївархітектурою можуть бути встановлені вимоги щодо модернізації або заміни застарілих типів тимчасових споруд, зовнішнього опорядження тимчасової споруди, благоустрою земельної ділянки з урахуванням змін у містобудівній ситуації, державних норм і правил.

13.2.11. Термін продовження оренди земельної ділянки для розміщення збірно-розбірних комплексів і павільйонів, МАФ в місцях, не передбачених для такого розміщення містобудівною документацією, не повинен перевищувати п’яти років.

Виняток можуть становити кіоски з продажу друкованих видань, сувенірів, квітів, морозива та прохолоджувальних напоїв, для надання послуг з дрібного ремонту (взуття, годинники), "Міськдовідка", торговельне обладнання для сезонного продажу (літні майданчики) у разі відсутності інвестиційних пропозицій щодо забудови вказаної території, а також кіоски та павільйони для здійснення окремих функцій господарської діяльності підприємств, розташовані в межах земель, що перебувають у власності (постійному користуванні, довгостроковій оренді) зазначених підприємств, для здійснення основної господарської діяльності за цільовим призначенням та кіоски, збірно-розбірні комплекси, павільйони в межах територій ринків, визначених в установленому порядку.

13.2.12. Модернізація або заміна застарілих типів тимчасових споруд відбувається за розпорядженням відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, прийнятим за поданням органів містобудування та архітектури або за власним бажанням суб’єкта підприємницької діяльності на підставі внесення відповідних змін до АПЗ, отримання скоригованого паспорта прив’язки МАФ або коригування проектної документації.

13.2.13. Будівельно-монтажні роботи по зведенню збірно-розбірних комплексів і павільйонів здійснюються відповідно до цих Правил на підставі проекту, погодженого Головкиївархітектурою.

Погодження проектних матеріалів на розміщення павільйонів здійснюється Головкиївархітектурою за наявності у замовника договору оренди земельної ділянки, затвердженого АПЗ, висновків міських служб та матеріалів бази даних містобудівного кадастру.

13.2.14. Після завершення терміну використання земельної ділянки орендар зобов’язаний відновити благоустрій її території за власні кошти.

Контроль за виконанням цих вимог здійснює Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

13.3.Зовнішня реклама

13.3.1. Дозвіл на розміщення ОЗР надається розповсюджувачу зовнішньої реклами Київської міської державної адміністрації за встановленою Кабінетом Міністрів України формою відповідно до проектної документації розробленої згідно з АПЗ, наданим в установленому порядку (паспорт на розміщення ОЗР).

Робочий орган інформує Головкиївархітектуру про необхідність надання АПЗ на розміщення ОЗР або на погодження проектної документації з урахуванням наміру розповсюджувача зовнішньої реклами стосовно складності спеціальної конструкції.

13.3.2. Головкиївархітектура надає робочому органу та розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідне АПЗ або мотивовану відмову щодо можливості розміщення ОЗР.

Підставою для надання АПЗ є лист робочого органу.

13.3.3. Підприємства, установи, організації, які мають відповідну ліцензію, розробляють на підставі договору з розповсюджувачем зовнішньої реклами проект або паспорт розміщення ОЗР у складі: фотографічного знімка місцевості, де планується розташування ОЗР; комп’ютерного макета розміщення ОЗР (для фасадних конструкцій - паспорта опорядження фасаду); кольорового ескізу та конструктивних рішень ОЗР (для фасадних конструкцій – з прив’язкою до елементів фасаду), а також чинні топографо-геодезичні матеріали в М 1:2000 та М 1:500 з прив’язкою місця розташування наземної конструкції та визначенням обсягів благоустрою прилеглої території.

Для розміщення комплексів ОЗР згідно з адресною програмою розробляється та погоджується Головкиївархітектурою схема розміщення ОЗР у М 1:2000 з урахуванням бази даних робочого органу.

У проектній документації визначаються оптимальні відстані від ОЗР до стін та вікон житлових будинків, проїжджої частини, пішохідних доріжок з урахуванням усунення небезпеки незручностей для населення, безпеки транспортного руху (у т. ч. в темний час доби), які погоджуються Головкиївархітектурою.

Для розміщення складних фасадних і дахових установок розповсюджувач зовнішньої реклами забезпечує на договірних засадах також проведення технічного обстеження конструкції будинку та отримання висновків експертів щодо можливості розміщення цієї установки.

13.3.4. Дозвіл на встановлення ОЗР з відповідними проектними матеріалами погоджується Головкиївархітектурою; власником місця розміщення ОЗР або уповноваженим ним органом (особою); Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; експлуатаційною організацією інженерних комунікацій, Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - у разі розміщення об’єкта ОЗР у відповідних зонах охорони пам’яток культурної спадщини; Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві – у разі розміщення об’єкта ОЗР на землях природно-заповідного, лісового, водного фонду з метою врахування вимог природоохоронного законодавства, зокрема щодо збереження місць поширення рослин та тварин, занесених до Червоної Книги України та Зеленої Книги України.

Усі служби та органи державного нагляду погоджують дозвіл на встановлення ОЗР у термін до чотирнадцяти днів з дня подання всіх необхідних документів, або надається мотивована відмова.

13.3.5. У разі необхідності проведення робіт з установлення спеціальних конструкцій, пов'язаних з порушенням благоустрою, розповсюджувачу зовнішньої реклами необхідно отримати ордер Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва, який видається на підставі дозволу Київської міської державної адміністрації.

Підключення до мереж електричного постачання здійснюється на договірних засадах з відповідними службами міста.

13.3.6. Місця розміщення ОЗР (будинки, споруди, земельні ділянки) надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами на підставі дозволів після укладення ними договорів на тимчасове користування місцями (для розміщення ОЗР) із власниками цих місць.

13.3.7. Дозвіл надається тимчасово строком до п’яти років і зазначається в заяві. Дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення Київської міської державної адміністрації у випадках, передбачених законодавством.

13.3.8. Дія цього розділу Правил не поширюється на правовідносини, пов’язані з інформацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних партій, релігійних і громадських організацій або призначена для їх підтримки. Розміщення такої інформації здійснюється на окремих конструкціях (стендах, дошках оголошень тощо) тільки на підставі відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації.

13.3.9. Особливості розміщення ОЗР, регламенти та терміни надання, а також форми відповідних документів визначаються Київської міської державної адміністрації відповідно до законодавства.

Заступник міського голови - секретар Київради
В.Яловий