Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
08.10.1998 N 53/5
у редакції від 29.12.2006

1. Загальні положення

1.1. Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу" , "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

1.2. Основними видами експертизи є:

1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів).

1.2.2. Ґрунтознавча.

1.2.3. Біологічна.

1.2.4. Екологічна.

1.2.5. Інженерно-технічна: автотехнічна; транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів.

1.2.6. Економічна.

1.2.7. Товарознавча.

1.2.8. Автотоварознавча.

1.2.9. Оціночна (у т.ч. оцінка цілісних майнових комплексів; паїв; цінних паперів; оцінка будівельних об'єктів та споруд; оцінка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів).

1.2.10. Експертиза охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

1.2.11. Психологічна.

1.2.12. Мистецтвознавча.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертні установи можуть організовувати проведення інших видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіатричної).

Для проведення експертизи може утворюватися комісія експертів. Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експертів.

Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Згідно із процесуальним законодавством України експертами можуть виконуватись первинні, додаткові та повторні експертизи.

1.3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів, банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках спеціалістів, а також можуть надаватися у вигляді рецензій згідно з чинним законодавством України.

1.4. Проведення експертиз та досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу" , з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.

1.5. Експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування (перелік зон наведено в додатку).

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

1.6. Експертизи та дослідження, які проводяться атестованими судовими експертами, що не працюють у державних установах, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу".

1.7. Підставою для проведення є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

1.8. Експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів.

1.9. При проведенні експертиз в державній експертній установі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника експертної установи.

1.10. Якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у складі юридичної особи, що не є державною установою, організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз та контроль за своєчасним їх проведенням покладається на її керівника.

1.11. Експерти, що не працюють в державних спеціалізованих установах та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2003 N 170/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 24.12.2003 за N 1209/8530.

1.12. Керівник експертної установи може виступати як експерт відповідно до присвоєної йому експертної спеціальності.

1.13. Строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

  • 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і нескладних за характером досліджень;
  • 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;
  • 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;
  • більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використання криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців.

У виняткових випадках, якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень чи налічує більше п'яти томів матеріалів справи, або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який призначив експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів при нескладних та середньої складності дослідженнях не повинно перевищувати п'яти днів; при складних та найскладніших дослідженнях - відповідно десяти та п'ятнадцяти днів.

У разі відмови органу, що призначив експертизу, у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи, матеріали справи можуть бути повернені з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення доступу до об'єкта дослідження (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта), матеріали справи можуть бути повернуті органу (особі), який призначив експертизу, із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або органом, яка призначила експертизу.

2. Обов'язки, права та відповідальність експерта

2.1. На експерта покладаються такі обов'язки:

2.1.1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу.
2.1.2. Провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний висновок.
2.1.3. Повідомити в письмовій формі особу або орган, яка призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.
2.1.4. З'явитися на виклик особи або органу, яка призначила експертизу, для надання роз'яснень чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення.
2.1.5. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин.
2.1.6. З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу, проводити окремі дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

2.2. Експерт має право:

2.2.1. Ознайомлюватись з матеріалами справи, які стосуються експертизи.
2.2.2. Порушувати клопотання відповідно до процесуального законодавства про надання додаткових та інших матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.
2.2.3. З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих, судових, виконавчих дій та задавати питання, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи.
2.2.4. Указувати у висновку на факти, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.
2.2.5. У разі незгоди з іншими членами експертної комісії - складати окремий висновок.
2.2.6. Викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень.
2.2.7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або органу, яка призначила експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи.
2.2.8. На забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав.

2.3. Експерту забороняється:

2.3.1. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступника) експертної установи, керівника структурного підрозділу, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо органом дізнання, слідчим, після огляду, у якому він брав участь як спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового розгляду.
2.3.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
2.3.3. Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання, суду дані, що стали йому відомі під час проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому, крім особи (органу), що призначила експертизу.
2.3.4. Вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно зацікавлені в результатах експертизи.
2.3.5. Зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

2.4. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність.

За злісне ухилення від явки до органів дізнання та досудового слідства або суду експерт несе адміністративну відповідальність.

За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

3. Оформлення матеріалів для проведення експертиз (досліджень)

3.1. Експертиза проводиться після подання особою чи органом, яка її призначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

3.2. До експертної установи надаються: постанова (ухвала) про призначення експертизи, об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, у разі потреби матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

3.3. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу; назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави призначення експертизи; прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження може бути пошкоджений або знищений, у постанові (ухвалі) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні експертизи, надається в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз.

3.4. Вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколами згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол мають підписати всі особи, які брали участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків.

Об'єкти, що надаються на дослідження, відповідно упаковуються та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку.

Для відібрання зразків особа або орган, які призначили експертизу, можуть залучити спеціаліста.

Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об'єкта експертного дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про них слід зазначити в постанові (ухвалі) про призначення експертизи та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів слідчих дій в експертну установу (експертові).

3.5. У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано в постанові (ухвалі) про її призначення.

3.6. У разі призначення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, указаних у пункті 3.3 цієї Інструкції, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної експертизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення.

3.7. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи, адреса цієї особи, інші дані. У разі якщо проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою або органом, яка призначила експертизу.

Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визначається експертна установа.

Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи направляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об'єкти дослідження і матеріали справи направляються провідній установі.

Якщо в постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо вони не дійшли до згоди, - то особою чи органом, яка призначила комплексну експертизу.

3.8. Оформлення матеріалів для призначення комісійної експертизи здійснюється за правилами, викладеними в пункті 3.7 цієї Інструкції.

3.9. Якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган або особа, яка призначила експертизу (замовила дослідження), повинна забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови його роботи, а в разі потреби - викликати учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися у визначений час на місце події або огляду об'єкта, дослідження (огляд) проводиться без їх участі, про що зазначається у висновку.

4. Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів

4.1. Керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу установи організувати проведення експертизи.

При цьому він може безпосередньо призначити експерта та встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції або передати вирішення цих питань заступнику керівника установи чи керівникові підрозділу. Якщо в установі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, керівник установи повідомляє про це орган (особу), що призначив експертизу, та повертає матеріали справи без виконання.

4.2. Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення експертизи є питання, що стосуються предметів різних видів експертиз, керівник установи визначає питання, які підлягають вирішенню в кожному з підрозділів, кількість виконуваних при цьому експертиз та послідовність їх виконання.

4.3. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи (не надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не надійшли об'єкти досліджень тощо), керівник установи терміново у письмовій формі повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу.

Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи по закінченні одного місяця з дня направлення повідомлення повертає їм матеріали.

4.4. Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам установи і визначає, який з них є провідним.

Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох установ, комісія експертів формується керівником провідної установи разом з керівниками інших установ-співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної установи.

4.5. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як голова комісії він виконує лише організаційні функції, а саме:

  • скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з постановою (ухвалою) про призначення експертизи та матеріалами, які надійшли на дослідження;
  • організовує розробку спільної програми досліджень, у тому числі з визначенням послідовності та термінів виконання окремих досліджень;
  • у разі неузгодження дій комісії при виконанні досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це керівника установи;
  • організовує попереднє вивчення досліджуваних об'єктів членами комісії;
  • здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів), співробітники яких є членами комісії, контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень;
  • керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;
  • складає проект висновку (повідомлення про неможливість надання висновку) або доручає будь-кому з членів комісії.

4.6. Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до різних галузей знань, керівник експертної установи організовує її виконання за правилами проведення комплексної експертизи.

4.7. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної установи, її керівник повідомляє про це особу або орган, яка призначила експертизу, та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.

4.8. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді, він письмово повідомляє особу або орган, яка призначила експертизу, про неможливість надання висновку.

4.9. При проведенні дослідження експерт повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження.

Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, а в постанові (ухвалі) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення) цього об'єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода особи або органу, яка призначила експертизу.

У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис. Пошкоджені під час дослідження об'єкти або їх залишки повертаються особі або органу, яка призначила експертизу.

Документальні матеріали, які були об'єктом дослідження, а також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються відповідними штампами й після проведення експертизи (дослідження) повертаються особі або органу, яка призначила експертизу.

4.10. Висновок експерта (повідомлення про неможливість надання висновку) розглядається керівником експертної установи (або його заступником) і направляється особі або органу, яка призначила експертизу.

Якщо при ознайомленні з висновком судового експерта буде встановлено, що дослідження проведені з недотриманням чи відхиленням від методики дослідження, керівник судово-експертної установи може передоручити проведення судової експертизи комісії експертів, до якої включається також судовий експерт, який проводив попереднє дослідження. Експерти комісії у разі згоди між собою підписують спільний висновок експертів, а у разі виникнення розбіжностей між членами комісії складається декілька висновків відповідно до позицій експертів.

Висновок експерта або повідомлення про неможливість надання висновку, який дається поза експертною установою (у судовому засіданні, на місці події), розглядається керівником установи після надходження матеріалів експертизи до установи. Про зауваження, які виникли в керівника експертної установи після ознайомлення з висновком експерта (повідомлення про неможливість надання висновку), він може повідомити особу або орган, яка призначила експертизу.

4.11. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької та заключної.

4.12. У вступній частині висновку експерта зазначаються:

  • найменування документа ("Висновок"), його номер, за наявності відповідних підстав - характер експертизи (чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва) експертизи, за якою справою (кримінальною, цивільною, господарською, номер справи) вона проводиться;
  • дата складання висновку;
  • дата надходження постанови (ухвали), об'єктів і матеріалів справи до експертної установи (її найменування), експерта (його ім'я, прізвище, по батькові);
  • найменування і дата складання документа, на підставі якого виконується експертиза (постанова, ухвала), та найменування особи (посада, прізвище, ініціали) або органу, яка призначила експертизу;
  • перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження);
  • відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид(назва) матеріалів(документів) та кількість аркушів);
  • спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість;
  • перелік питань (дослівно у формулюванні постанови чи ухвали), які винесено на вирішення експертизи; якщо питання у постанові (ухвалі) сформульовано неясно або редакція питання в постанові (ухвалі) не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції постанови (ухвали) про призначення експертизи він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає згаданим Рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найбільш доцільний порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у постанові (ухвалі), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у постанові (ухвалі) про призначення експертизи, - указується, у якому порядку вирішуватимуть ці питання;
  • питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи;
  • при наявності в постанові (ухвалі) про призначення експертизи питань, які не відносяться до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, - указуються причини, з яких ці питання не вирішувались;
  • дані про експерта (експертів): посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;
  • попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України (в необхідних випадках - за відмову від надання висновку за ст. 385 Кримінального кодексу України);
  • дату направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дату надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають значення для надання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання;
  • при проведенні повторних експертиз указуються відомості про первинну (попередні) експертизу (прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи; зміст питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення); у разі якщо такі мотиви в постанові (ухвалі) відсутні, про це робиться відповідний запис;
  • при проведенні комісійних та комплексних експертиз зазначається голова комісії (провідний експерт);
  • відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);
  • нормативні акти та література, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, із зазначенням, відповідно, їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних даних.

4.13. У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати:

  • відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання;
  • посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них;
  • експертну оцінку результатів дослідження.

Опис процесу застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу осіб, які призначили експертизу (дослідження), можуть надаватись їм для ознайомлення.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

4.14. У заключній частині викладаються висновки дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

У разі якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладених у дослідницькій частині.

4.15. Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків.

Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої установи і працює на професійній основі самостійно, він засвідчує наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із зазначенням ідентифікаційного номеру. Якщо експерт працює у складі юридичної особи, його висновок також засвідчується підписом керівника та печаткою юридичної особи.

4.16. Висновок експертів при проведенні комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4.11-4.15 цієї Інструкції, з урахуванням таких особливостей:

  • у вступній частині додатково зазначаються дані про інші експертизи, якщо їх результати використовувались для вирішення питань, поставлених перед комплексною експертизою;
  • дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини із зазначенням прізвищ експертів;
  • узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.

4.17. Спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

У разі якщо згоди між ними не було досягнуто, складається декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна - окремими, під відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.

4.18. При проведенні первинної експертизи співробітниками однієї експертної установи висновок експерта (експертів) та додатки до нього складаються у двох примірниках, один з яких направляється особі або органу, яка призначила експертизу, а другий оформлюється як наглядове провадження і зберігається в архіві експертної установи.

При проведенні повторної експертизи співробітниками однієї експертної установи висновок і додатки до нього складаються:

  • у двох примірниках - у разі якщо висновки повторної експертизи повністю підтверджують висновки первинної (попередньої) експертизи. Перший примірник направляється органу або особі, яка призначила експертизу, другий - оформлюється як наглядове провадження і залишається в архіві експертної установи, що проводила повторну експертизу;
  • у чотирьох примірниках - у випадку непідтвердження (повністю або частково) повторною експертизою висновків первинної (попередньої) експертизи. Перший примірник направляється органу або особі, яка призначила експертизу, другий - оформлюється як наглядове провадження і залишається в архіві експертної установи, що проводила повторну експертизу, третій - направляється до експертної установи, яка проводила первинну(попередню) експертизу, четвертий - направляється до Міністерства юстиції України.

На повторні експертизи складаються контрольні картки, які надсилаються у термін до 5 днів установі (службі), у якій виконувалась первинна (попередня) експертиза, та до Міністерства юстиції України. Один примірник картки залишається в експертній установі, що проводила повторну експертизу.

При проведенні експертиз експертами декількох експертних установ наглядові провадження оформлюються у кількості, яка відповідає числу установ, що були зайняті в її проведенні.

Висновки експерта (експертів) з додатками направляються особі або органу, яка призначила експертизу, керівником експертної установи (керівником провідної експертної установи).

4.19. Висновок експерта при проведенні експертизи під час судового розгляду складається за правилами цього розділу Інструкції, з урахуванням таких винятків:

  • у вступній частині висновку не вказується запис щодо попередження експерта про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (такий запис робиться в протоколі судового засідання);
  • якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду, експертом проводилась експертиза на попередніх стадіях процесу, він має право послатись на її результати.

Другий примірник висновку експерта при проведенні експертизи під час судового розгляду і копія ухвали суду (постанови судді) про її призначення подається експертом до експертної установи.

4.20. Повідомлення про неможливість подання висновку складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.

У вступній частині викладаються відомості, указані в пункті 4.12 цієї Інструкції. У повідомленні про неможливість надання висновку експерт попереджається про кримінальну відповідальність за ст. 385 Кримінального кодексу України.

У мотивувальній частині викладаються причини, які обумовили неможливість надання висновку.

У заключній частині вказується про неможливість надання висновку.

Повідомлення про неможливість надання висновку оформлюється на бланку експертної установи, підписується експертом; підпис у заключній частині засвідчується відбитком печатки експертної установи.

Повідомлення про неможливість надання висновку складається у двох примірниках. Один примірник керівник експертної установи надсилає особі або органу, яка призначила експертизу, а другий - оформлюється як наглядове провадження і залишається в архіві експертної установи.

Якщо таке повідомлення надається під час судового розгляду, воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких подається до суду, а другий - керівникові експертної установи.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підстави для повідомлення про неможливість надання висновку, складається один документ - висновок експерта. У цьому випадку експерт попереджається про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

4.21. Предмети та документи, що були об'єктами експертного дослідження, підлягають поверненню особі або органу, яка призначила експертизу, разом з висновком експертизи або повідомленням про неможливість надання висновку.

4.22. Експертні дослідження, їх хід і результати викладаються у висновку спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього.

Висновок спеціаліста складається за структурою та за змістом висновку експерта за такими винятками:

  • особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом, а спеціалістом;
  • у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до спеціаліста із замовленням про проведення дослідження;
  • опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

ПЕРЕЛІК
регіональних зон обслуговування науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції України

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз

Дніпропетровська, Запорізька області

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз

Донецька і Луганська області

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз

м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області

Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз

Автономна Республіка Крим

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз

Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області

Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз

Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса

Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Зона обслуговування поширюється на всі регіони.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз

Почеркознавча експертиза

1. Головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) певною особою?

Чи виконані декілька рукописних текстів (рукописних записів) однією особою?

Чи виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?

Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст, у незвичайному стані?

Чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками написання спеціальними шрифтами?

Аналогічні питання можуть вирішуватись і щодо виконавців підписів.

Особою якої статі виконано рукописний текст?

До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений, або іншою особою?

Чи виконано підпис в незвичних умовах під впливом збивальних факторів (природних, штучних)?

У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть вирішуватися такі питання:

Чи виконано певною особою рукописний текст (рукописні записи) у документах, електрофотографічні копії яких надані на дослідження?

Чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений?

2. Для проведення досліджень слідчий (суддя) (1) повинен надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації (2).

_______________
(1) Тут і далі, якщо не вказано інше, рекомендації, адресовані слідчому (судді), стосуються й інших осіб або органів, які призначають експертизу.

(2) Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до порушення кримінальної (відкриття цивільної чи господарської) справи і не пов'язані з її обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення справи, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням слідчого (судді) у зв'язку з призначенням даної експертизи.

3. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи слідчий (суддя) повинен пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, та ін.).

4. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості та ін.), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

5. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи та ін.), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

6. У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи, виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості та ін.), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений у відповідності до бланка.

7. Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

Після нанесення 10-15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

8. Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано "друкованими" літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним та ін.), експериментальні зразки на другому етапі (див. п.5) також повинні бути виконані "друкованими" літерами і цифрами або відповідним шрифтом.

Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.

9. Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

10. Експериментальні зразки посвідчуються слідчим (суддею). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

11. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

12. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5-8 аркушів.

13. Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10-15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

14. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

15. Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх доцільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною групою призначити окрему експертизу.

Документи кожної групи доцільно пронумерувати (у вільних від тексту місцях) і вказати один раз у постанові (ухвалі) про призначення експертизи як назву документа, так і його порядковий номер, і надалі посилатись тільки на порядковий номер документа.

Якщо виникають труднощі, пов'язані з призначенням багатооб'єктних експертиз підписів, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста).

16. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід указати на встановлені слідчим (судом) особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.

Авторознавча експертиза

17. Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту.

Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання тексту, факт викривлення ознак писемного мовлення тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?

Чи є певна особа автором декількох різних текстів?

Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?

Чи складений даний текст кількома авторами?

Які риси соціально-демографічного портрету автора можна встановити за даним текстом?

Яка є основна мова спілкування (рідною мовою) певної особи - автора даного тексту?

Чи спостерігаються в даному тексті ознаки, які можуть свідчити про незвичний психофізіологічний стан автора?

Чи створений текст документа під диктовку або шляхом переписування?

Чи створений текст документа з навмисним перекручуванням писемного мовлення?

Чи містять висловлювання автора статті негативну або позитивну оцінку конкретної особи та її діяльності?

Які значення мають слова, словосполучення, фрази у тексті?

Авторознавчою експертизою можуть вирішуватися також інші питання.

Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менше 500 слів).

18. Готуючи матеріали для проведення авторознавчої експертизи з метою встановлення авторства, слідчий (суддя) повинен зібрати вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки писемного мовлення особи, яка підлягає ідентифікації.

Зразки писемного мовлення засвідчуються слідчим (суддею) за правилами посвідчення зразків почерку (див. п. 3 розділу "Почеркознавча експертиза").

19. Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, на якій його складено, і по змозі - за часом виконання; за характером документа, виходячи з його призначення і сфери обігу (доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за іншими суттєвими обставинами, які могли впливати на формування ознак. Вільні зразки писемного мовлення повинні надаватися не менш як на 25 аркушах.

20. Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних, експериментальних, якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі.

21. Експериментальні зразки повинні виконуватись мовою документа, що досліджується.

Під час відбирання експериментальних зразків спочатку особі, яка підлягає ідентифікації, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, аналогічну за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий лист, службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному тексту за своїм функціональним призначенням та за темою тексту. Наприклад, пропонують написати скаргу на дії службової особи.

Мінімальний обсяг кожного зразка - 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим за мінімальний, слід відібрати зразки на інші близькі теми.

За клопотанням експерта можуть відбиратися експериментальні зразки, які за стилем і деякими іншими характеристиками не відповідають документу, що досліджується.

При визначенні характеру й обсягу експериментальних зразків слідчий (суддя) ураховує, наскільки повно зібрані вільні та умовно-вільні зразки, і поповнює їх нестачу за рахунок експериментальних зразків.

Загальний обсяг експериментальних зразків повинен складати - 25-30 сторінок тексту.

22. До постанови (ухвали) про призначення експертизи бажано додавати соціально-біографічну характеристику ймовірного автора тексту.

Технічна експертиза документів

23. Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

24. Головними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:

24.1. Установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту.

24.2. Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабко видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл.

24.3. Установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами.

24.4. Визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

24.5. Установлення цілого за частинами документа.

24.6. Установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп'ютерної техніки.

24.7. Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.

25. Головними завданнями експертизи друкарських форм є:

25.1. Установлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках.

25.2. Установлення належності літер певному комплекту шрифту.

25.3. Установлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машини, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; установлення зміни первинного тексту документа, виконаного на друкарській машині.

25.4. Установлення типу, системи, марки, моделі копіювально-розмножувальної техніки (електрофотографічні апарати, факси) та ідентифікація засобів копіювально-розмножувальної техніки за їх відбитками.

25.5. Установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа.

25.6. Установлення типу та ідентифікація комп'ютерної техніки за виготовленим за їх допомогою документом.

26. Експертизою матеріалів документів установлюються рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини та ін.), а також їх спільна (різна) родова (групова) належність; визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 24.1

Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

Чи була замінена в документі фотокартка?

Чи замінювались у документі (договорі, зошиті, книзі, медичній картці тощо) аркуші?

До пункту 24.2

Який зміст замаскованого (зафарбованого, забрудненого, замазаного тощо) тексту?

Який зміст знебарвленого тексту?

Чи є в даному документі (аркуші паперу) невидимий текст і якщо є, то який саме?

Чи є на документі (аркуші паперу) удавлені штрихи, утворені писальним приладом (знакодрукувальним пристроєм тощо)? Якщо є, то який зміст тексту, що утворений удавленими штрихами?

Чи є на обгорілих аркушах який-небудь текст і (або) зображення? Якщо є, то який (яке) саме?

До пункту 24.3

Писальним приладом якого типу виконано рукописні тексти (підписи) у наданому документі?

Яким чином виконаний підпис від імені громадянина Н., текст документа (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?

Чи виконані записи пишучим приладом (кульковою ручкою, перовою ручкою, олівцем тощо), наданим на дослідження?

До пункту 24.4

Чи виготовлені (виконані) дані документи (фрагменти документа) у різний час?

У якій послідовності виконувались реквізити даного документа (підпис, відтиск печатки тощо)?

До пункту 24.5

Чи становили раніше одне ціле надані на експертизу (дослідження) частини документа?

Чи належали надані на експертизу частини документа визначеному документу (накладній, видатковому касовому ордеру тощо)?

До пункту 24.6

Чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

Чи використані для створення змонтованого документа документи, вилучені у гр.Н.?

До пункту 24.7

Чи намальовано бланк документа даною особою?

Чи вирізана печатка, відтиск якої є на даному документі, певною особою?

Чи певною особою надруковано наданий машинописний текст?

До пункту 25.1

Який спосіб (способи) поліграфічного друку використано під час виготовлення даного документа?

Яким способом (з використанням набору друкарського шрифту, шляхом рисування тощо) виготовлена дана друкарська форма?

Чи з одного набору (одного стереотипу, одним кліше) надруковані дані документи (наводяться їх найменування)?

Чи відповідає даний цінний папір (грошова купюра, облігація, лотерейний білет тощо) за своїми характеристиками аналогічним цінним паперам, що виготовляються Держзнаком України (або вказати іншого виробника)?

До пункту 25.2

Чи є літери, знайдені в даної особи, частиною шрифтової каси (зазначаються гарнітура, кегль) даної друкарні?

До пункту 25.3

Яким друкарським засобом (тип, марка, модель) виготовлено текст (зображення) у даному документі?

До пункту 25.4

Який тип, система, марка копіювально-розмножувального апарата, на якому виготовлений текст?

Чи виготовлено наданий документ (відбиток) на даному копіювально-розмножувальному апараті, зразки відбитків якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлено надані документи (відбитки) на одному й тому самому копіювально-розмножувальному апараті?

До пункту 25.5

Яким способом нанесений відтиск печатки (штампа, факсиміле)?

Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в даному документі наданою печаткою (штампом, факсиміле)?

Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в наданому документі печаткою (штампом, факсиміле), експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?

Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в наданих документах однією і тією самою печаткою (штампом, факсиміле)?

Чи нанесений відтиск печатки (штампа) у той час, яким датований документ?

До пункту 25.6

Який тип принтера, на якому виготовлений текст?

Чи виготовлено наданий документ на принтері, зразки роздрукованих текстів якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлено надані документи на одному чи на різних принтерах?

До пункту 26

До якого роду, виду (іншої класифікаційної категорії) належить матеріал документа (папір, клей, фарбувальна речовина штрихів записів тощо)?

Чи мають спільну родову (групову) належність матеріали даного примірника друкованої продукції або документа (папір, клей, картон, фарбувальна речовина та ін.) з матеріалами, вилученими з певного місця (склад, цех, квартира та ін.)?

Чи належать надані аркуші паперу до різних партій випуску?

Чи написано текст фарбою з даної ємкості?

Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований документ?

У який період часу був виконаний рукописний текст у наданому документі?

В один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти в наданих документах?

Чи в один період часу були виконані рукописні текст та підпис у наданому документі?

27. Призначаючи експертизу з метою ідентифікації друкарських засобів, до експертної установи слід надіслати порівняльні матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки, виготовлені за допомогою цих засобів. Вільні зразки надаються по змозі, експериментальні - в обов'язковому порядку. Кожний вид зразків потрібно надавати не менше як у трьох примірниках.

Вільні зразки слід відшукувати серед відбитків, які за часом виконання були б якомога більше наближені до досліджуваного відбитка.

28. Якщо для ідентифікації друкарських машин неможливо вишукати вільні зразки, які б збігалися за часом виконання з текстом, що досліджується, слід з'ясувати, чи не ремонтувалась машина в період між виконанням досліджуваного тексту та виконанням вільних зразків, що саме ремонтувалось, зокрема чи не замінювався шрифт (цілком, частина, яка саме)?

Експериментальні зразки друкарських машин повинні мати всі знаки в порядку їх розміщення на клавіатурі машини, показувати максимальну довжину рядків та всіх інтервалів між ними.

Доцільно також при виготовленні експериментальних зразків друкувати знаки у тих комбінаціях, у яких вони наявні в досліджуваному тексті.

Якщо текст, що досліджується, надрукований через копіювальний папір, слід додатково надати зразки, виконані через копіювальний папір.

29. Для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п'яти-шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.

Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути порівнянними за часом нанесення з наданими на дослідження відтисками.

30. Для ідентифікації касових апаратів експериментальні зразки повинні мати всі знаки чека, що досліджується. Як вільні зразки направляються чеки, які вибиті на даному апараті і мають якомога більше знаків досліджуваного чека. Важливо, щоб зразки і досліджуваний чек мали якомога менший розрив у часі їх виготовлення.

31. Для ідентифікації засобів копіювально-розмножувальної техніки повинні надаватися виготовлені з їх допомогою експериментальні відбитки не менше ніж у п'яти примірниках та вільні, порівнянні за часом виготовлення із наданими для дослідження документами.

32. Для ідентифікації особи за ознаками навичок роботи на друкарській машині (розміщення заголовка, ширина полів, виділення абзаців, розміщення виносок та ін.) надаються:

  • вільні зразки на декількох аркушах у вигляді текстів, однотипних з досліджуваним (службові листи, статті та ін.), надруковані даною особою приблизно в той самий час, що й досліджуваний текст;
  • експериментальні зразки тексту обсягом у два-три аркуші, однотипного з тим, що досліджується, надруковані під диктовку особою, що підлягає ідентифікації.

Експериментальні зразки відбираються не менше ніж у три прийоми з невеликим розривом у часі. Це підвищує можливості виявлення відносно стійких ознак навичок виконавця.

33. Для ідентифікації особи, яка нарисувала (вирізала) друкарську форму, надаються вільні зразки відтисків, однотипних з досліджуваним (по змозі), та експериментальні - виконані особою, яка підлягає ідентифікації, з пам'яті і шляхом зарисовування з оригіналу.

До відбору зразків доцільно залучати експерта (спеціаліста).

34. Призначаючи експертизу з метою встановлення відповідності способу виготовлення бланка, іншої поліграфічної продукції зразкам, як порівняльний матеріал надаються бланки справжніх документів з такими самими поліграфічними даними (підприємство - виробник, рік видання, тираж, номер замовлення).

35. Для запобігання пошкодженням кожний з досліджуваних документів слід зберігати в окремому конверті; невеликі - у розгорнутому вигляді, а великі - згорнутими за наявними складками. Прошивати документи, робити на них будь-які написи, підкреслювати або обводити фрагменти, які підлягають дослідженню, забороняється.

36. При призначенні експертиз стосовно документів, виготовлених за допомогою копіювально-розмножувальної техніки, необхідно вжити заходів для збереження її у такому стані, у якому вона перебувала на час вилучення. Не дозволяється здійснювати будь-які операції з такою технікою до її направлення на експертизу.

37. Для розв'язання ідентифікаційних завдань щодо документів, виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки, надається ця техніка в комплекті (системний блок комп'ютера, інсталяційний диск з драйвером принтера або багатофункціонального пристрою, з'єднувальні та мережеві кабелі, принтер). До направлення комп'ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться в рамках комплексної комп'ютерно-технічної експертизи та технічної експертизи документів при наявності електронного оригіналу документа (файла). Вилучення комп'ютерної техніки, її огляд має проводитися за участю спеціаліста у галузі комп'ютерно-технічних досліджень.

38. Принтери (особливо струминні) слід направляти на експертизу у найкоротший термін, оскільки застигання барвника може призвести до змін у вигляді та характері нанесення барвника на папір.

39. При призначенні експертиз стосовно документів, виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки, необхідно з'ясувати, чи змінювались знімні частини (картриджі) або чи піддавались ремонту які-небудь вузли принтерів. Якщо картриджі лазерних принтерів змінювались, необхідно вжити заходів щодо розшуку відпрацьованих картриджів та подати їх на дослідження. Для проведення експертизи необхідно також вилучити вільні зразки, які були виготовлені на вилученому принтері в період, що відповідає періоду виготовлення досліджувальних документів.

Фототехнічна експертиза

40. Головними завданнями фототехнічної експертизи є:

40.1. Ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а також апаратури, яка застосовувалась для виготовлення позитивів (збільшувачі, кадрувальні рамки, глянсувачі та ін.).

40.2. Ідентифікація негатива за позитивом.

40.3. Ідентифікація типу (марки) фото- і кіноматеріалів, які застосовуються для зйомки і для виготовлення фотознімків і кінофільмів.

40.4. Ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках (негативах).

40.5. Визначення технологічних і технічних характеристик зйомки та виготовлення фотознімків і кінофільмів.

40.6. Визначення розмірних характеристик зображень на фотознімках (кінокадрах) або їх негативах.

40.7. Відновлення первісних зображень на фотознімках.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 40.1

Чи експоновано наданий негатив (обернений позитив) даним фотоапаратом (кінознімальною камерою)?

Чи зняті кадри наданих негативів (обернених позитивів) одним і тим самим знімальним апаратом?

Апарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення даного фотознімка (кінофільма, кінокадрів)?

Чи виготовлявся даний фотознімок (фотокопія мікрофільму, мікрокартки) за допомогою наданого збільшувача?

Чи застосовувалась певна апаратура (фотозбільшувач, фотоглянсувач, різак) при виготовленні даного фотознімка?

Якого типу фотозбільшувач використовувався для виготовлення даного знімка?

До пункту 40.2

Чи виготовлено наданий фото- або кінодокумент з даного негатива?

Чи виготовлені дані знімки з одного негатива?

До пункту 40.3

Якого типу (марки) фотопапір (кіноплівка, фотоплівка) використовувався для виготовлення даного зображення?

Чи має спільну родову (групову) належність фотоплівка, що використана для виготовлення даного негатива, та фотоплівка, знайдена в певної особи (за типом, місцем виготовлення, іншими характеристиками)?

До пункту 40.4

Той самий чи різні предмети (приміщення, ділянки місцевості) зафіксовано на даних фотознімках (кінокадрах)?

До пункту 40.5

Який вид зйомки використовувався для виготовлення даного фотознімка (натурний, репродукційний, комбінований)?

Чи виготовлено даний знімок із застосуванням фотомонтажу?

Який об'єктив застосовувався для зйомки даного об'єкта (нормальний, ширококутний, довгофокусний)?

З якої відстані знято зафіксований на фотознімку об'єкт?

При якому освітленні (природному або штучному) проводилась зйомка?

Чи виготовлено фотознімок з додержанням технології фотографічних процесів?

Чи використовувались при виготовленні фотознімка ті чи інші технічні прийоми (глянсування, ретушування, тонування та ін.)?

До пункту 40.6

Які розміри об'єктів, зафіксованих на фотознімку?

На якій відстані один від одного були два (декілька) зображених на знімку об'єкти?

До пункту 40.7

Яке зображення було на вицвілому фотознімку?

41. Залежно від поставлених питань експертові надається фото- та кіноапаратура, фотознімки, кінофільми, фото- та кіноматеріали.

42. Якщо в певної особи фото- і кінознімальна апаратура не знайдена, але відомо, що вона в неї була, факт використання цієї апаратури для виготовлення негатива, який досліджується, може бути встановлено шляхом порівняння цього негатива з негативами, щодо яких достовірно відомо, що вони проявлені з плівок (пластинок), якими була заряджена дана апаратура.

43. Фото- і кіноапаратуру, яка пересилається до експертної установи, слід ретельно упаковувати з метою збереження від пошкоджень під час транспортування.

Експертиза відеозвукозапису

44. Основними завданнями експертизи відеозвукозапису є:

44.1. Встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису.

44.2. Ототожнення особи за фізичними параметрами голосу.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 44.1.

Чи на даному технічному пристрої (відеомагнітофоні, диктофоні тощо) зафіксована відеофонограма (фонограма)?

За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані конкретні фрагменти відеофонограми (фонограми)?

Чи є надана відеофонограма (фонограма) оригіналом або копією?

Чи проводився запис відеофонограми (фонограми) безперервно?

Чи зазнавала змін надана відеофонограма (фонограма)?

Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку на відеофонограмі?

До пункту 44.2.

Чи брали перелічені особи участь у зафіксованій на фонограмі розмові та які конкретно слова та фрази ними промовлені?

Скільки осіб брало участь у зафіксованій на фонограмі розмові?

45. Для встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису на дослідження надається:

  • оригінальна фонограма;
  • оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована;
  • додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограми у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо;
  • повні відомості про внесення конструктивних змін в пристрій запису та додаткове обладнання з зазначенням хронології таких змін.

46. Для ототожнення осіб за усним мовленням, зафіксованим у фонограмі, експерту надаються фонограми з порівняльними зразками у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо). Зразки з усним мовленням повинні бути зафіксовані з достатнім рівнем запису, на якісній апаратурі та носіях, які відповідають установленим стандартам та з невеликим терміном використання. У разі потреби для відбирання зразків запису залучається спеціаліст. Експерту також надається протокол прослуховування фонограм з роздрукованим текстом розмов.

47. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у фонограмі, не є окремою експертною задачею, оскільки не потребує застосування спеціальних знань та може проводитись спеціалістом при вирішенні питань персоніфікації мовленнєвого матеріалу чи застосуванні спеціальних методів покращення розбірливості усного мовлення.

Портретна експертиза

48. Завданням портретної експертизи є ідентифікація особи (трупа) за фотознімком (фотокарткою, негативом, кінострічкою).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи зображений на даному фотознімку громадянин П.?

Одна чи різні особи зображені на даних фотознімках?

Чи зображений на фотознімку невпізнаного трупа гр.К.?

49. Порівняльними матеріалами для ідентифікації особи за фотознімком можуть бути достовірні фотографії цієї особи (любительські, професійні, а також експериментальні фотознімки, виготовленні, можливо, за участю спеціаліста (слідчим (судом). Доцільно, щоб серед порівняльних зразків були знімки, близькі до досліджуваного за часом зйомки і ракурсом зображення.

50. Ідентифікація трупа проводиться шляхом порівняння фотознімка трупа з прижиттєвими знімками. Знімки самого трупа повинні бути зроблені не тільки у фас, профіль, але й в декількох інших ракурсах, оскільки серед прижиттєвих знімків може не бути зразків, на яких особа зображена у фас або профіль.

51. Експериментальні порівняльні зразки не слід ретушувати.

Перед фотозйомкою слід зробити туалет трупа.

Трасологічна експертиза

52. Головними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально-фіксованими слідами-відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).

Трасологічною експертизою можна також установлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об'єктів.

Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів.

53. Для вирішення ідентифікаційних завдань експертові необхідно надати: предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки); об'єкти, якими, за припущенням слідчого (суду), могли бути залишені ці сліди; дані про час виявлення слідів, умови, у яких були об'єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.

Якщо експертові надсилається копія сліду на дактилоплівці або інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на поверхні предмета (місцевості).

54. Об'єкти дослідження направляються в упаковці, яка забезпечує їх збереження. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.

Поверхня предмета, на якому є сліди, що легко пошкоджуються, наприклад сліди рук, різного роду нашарування тощо, не повинна контактувати з матеріалом упаковки.

Порівняльні зразки позначаються індивідуалізаційними позначками і посвідчуються підписом слідчого (судді). Рекомендації, що стосуються підготовки порівняльних зразків за підвидами трасологічної експертизи, викладені у відповідних частинах цього розділу.

55. Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи: експертиза слідів рук людини; експертиза слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх; експертиза слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об'єктах, слідів нашарувань на об'єктах; експертиза слідів ніг (лап) тварини; експертиза знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, експертиза слідів знаряддя та інструментів; експертиза слідів транспортних засобів; експертиза замикальних та контрольних засобів; експертиза слідів розділу цілого на частини; експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах; експертиза холодної зброї; експертиза вузлів та петель.

Не виключається можливість проведення трасологічної експертизи за слідами інших слідоутворювальних об'єктів, зокрема зубів (інших частин тіла людини або тварини), різного роду предметів масового виробництва тощо. З приводу можливостей експертиз і підготовки матеріалів для їх проведення слід отримувати консультації від експерта (спеціаліста).

Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)

56. Головним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також якщо слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабовидимі сліди, перед експертом може постати питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації особи.

Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов'язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворювального об'єкта.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на об'єкті сліди рук?

Чи придатні дані сліди для ідентифікації особи?

Чи залишені сліди рук конкретною (однією) особою?

Чи залишені однією особою сліди рук, вилучені в різних місцях?

Чи є на даному предметі сліди рук і якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?

Якою рукою і якими пальцями руки залишено сліди?

Які особливості мають руки людини, що залишила сліди (відсутність пальців, наявність шрамів тощо)?

Якими ділянками поверхні долоні залишено сліди?

У результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо)?

Чи були сліди до вилучення на поверхні конкретного об'єкта?

Чи є ознаки переносу вилучених слідів з однієї поверхні на іншу?

57. Об'єктами дослідження з метою ідентифікації особи за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь.

Речові докази, на яких знайдені сліди рук або припускається їх наявність, мають надсилатися експертові в якомога коротші строки.

Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об'ємного сліду або масштабного фотознімка сліду.

58. Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які підлягають перевірці (3).

Якщо в процесі слідчого огляду не було встановлено, якою частиною руки залишено слід, експертові направляються експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків нігтьових фаланг, додатково відбираються відбитки цих ділянок.

_______________
(3) До кола осіб, що перевіряються, слід включати і тих, що не причетні до скоєння злочину, якщо вони могли залишити сліди на місці події, наприклад мешканців квартири, в якій скоєно крадіжку. Установлення того факту, що слід залишила саме ця особа, відверне пошук нових підозрюваних і призначення зайвих експертиз.

59. Якщо мається на увазі, що сліди рук після проведення дактилоскопічної експертизи будуть направлені на судово-медичну експертизу (для встановлення групи крові та ін.), про це слід зазначити в постанові про призначення дактилоскопічної експертизи, що дасть змогу уникнути застосування методів, які виключають надалі проведення судово-медичного дослідження об'єкта.

Експертиза слідів ніг людини та взуття

60. Головними завданнями цього виду трасологічної експертизи є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчіх, взуття та вирішення діагностичних завдань з установлення особливостей пересування людини, розміру взуття, зросту людини тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на даній поверхні (даному предметі) сліди босих ніг (панчіх, шкарпеток, взуття) людини та чи придатні ці сліди для ідентифікації людини (панчіх, шкарпеток, взуття)?

Чи залишені сліди даною особою або шкарпетками, панчохами чи взуттям, вилученими у певної особи?

Чи залишені сліди ніг (шкарпеток, панчіх, взуття), виявлені в різних місцях, однією особою (тими самими шкарпетками, панчохами, взуттям)?

Взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики і особливі ознаки (розмір, ступінь зношування тощо)?

Який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди?

Які особливості ходи людини відбились у "доріжці слідів"?

Який механізм утворення слідів взуття?

61. Якщо об'єктом експертизи є зліпок об'ємного сліду або поверхневий відбиток босої ноги, слідчий для порівняльного дослідження виготовляє 2-3 експериментальні зліпки (відбитки) з босої ноги особи, що підлягає перевірці.

Коли об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то експертові, крім цього об'єкта, направляється і саме взуття. У цьому разі порівняльні зразки виготовляються експертом.

62. Якщо об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду шкарпеток (панчіх), надітих на ноги, то на експертизу, крім зазначеного об'єкта, надаються 2-3 експериментальні зразки зліпків (відбитків) шкарпеток (панчіх), надітих на ноги особи, що перевіряється, а також самі шкарпетки або панчохи.

63. Взуття направляється на дослідження в тому вигляді, у якому воно було виявлене.

Якщо взуття після події і до моменту вилучення носилось або ремонтувалось, то про це слід повідомити експерта.

Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин

64. Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин проводиться з метою ідентифікації конкретної тварини за слідами її ніг (лап), зубів та вирішення діагностичних і ситуаційних завдань (установлення властивостей, станів слідоутворювальних об'єктів, механізму утворення слідів).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи залишені дані сліди ногами (лапами), зубами даної тварини?

Чи залишені сліди підков коня даними підковами?

Чи залишені сліди, знайдені в різних місцях, ногами (лапами), зубами однієї і тієї самої тварини?

Як порівняльні матеріали надаються експериментальні зліпки слідів ніг (лап), зубів тварини, яка ідентифікується, якщо слід об'ємний, або відбитки ніг (лап), якщо слід поверхневий.

На експертизу направляються фотознімки та/або зліпки слідів ніг (лап), зубів, виявлених на місці події.

Якщо сліди залишені ногами підкованого коня, то після виготовлення порівняльних зліпків підкови необхідно зняти і також направити експертові.

Експертиза слідів злому, інструментів, виробів масового виробництва

65. Головним завданням даної експертизи є:

  • установлення конкретного екземпляра або виду (характерних особливостей) знаряддя, інструмента, агрегату за слідами його дії;
  • установлення механізму (способу) злому (іншої дії), напрямку, в якому проводився злом перешкоди (з внутрішнього або зовнішнього боку), типу (виду) виробу, що залишив слід, способу його виготовлення тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи даним знаряддям (інструментом) було вчинено злом або іншу дію (зрубано дерево, спиляно гілку, перекушено дріт тощо)?

Чи не залишено сліди злому, вилучені з різних місць подій, тим самим знаряддям?

Одним чи декількома знаряддями було вчинено злом?

Знаряддям якого виду вчинено злом?

З якого боку (внутрішнього чи зовнішнього) було вчинено злом перешкоди (стіни, вікна, ґрат та ін.)?

Яким способом розділено предмет (шляхом розрізування, розрубування, розпилювання, свердління тощо)?

Чи виготовлено виріб за допомогою заводського обладнання?

Чи виготовлений даний виріб (дані вироби) масового виробництва на певному агрегаті (прес-формі, штампі та ін.)?

Знаряддям (інструментом) якого виду проведено обробку виробу?

Заводським чи саморобним способом закупорені пляшки?

Яким способом відкривались або закупорювались пляшки (інша тара)?

Яким способом (заводським або саморобним) наклеювались етикетки (контрольні марки)?

Чи переклеювалися етикетки (контрольні марки)?

66. Для дослідження, як правило, експертові надається предмет (предмети) зі слідами.

Як виняток, можуть бути надані зліпки з об'ємних об'єктів. Якщо об'єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його слідоутворювальні деталі. Вилучення частин об'єктів доцільно проводити за участю експерта спеціаліста.

67. Якщо об'єктом дослідження є сліди свердління, розпилювання, роздроблення, експертові слід надавати також стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і вказати їх локалізацію відносно перешкоди чи іншого об'єкта. Якщо з обставин справи видно, що згадані частки можуть утворитися внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряються, про це слід повідомити експерта.

68. На частинах предметів зі слідами необхідно позначити їх просторове положення (верх, низ, зовнішній або внутрішній бік та ін.).

69. Якщо потрібно встановити напрямок зруйнування віконного скла, експертові надається рама з залишками уламків, а також усі уламки з місця події.

70. Якщо завданням експертизи є ідентифікація агрегату (штампа, прес-форми тощо), на якому виготовлено виріб масового виробництва, то експертові бажано надати, крім виробу, також і можливість оглянути агрегат, який ідентифікується.

Особа, яка призначила експертизу, повинна з'ясувати, чи не піддавався агрегат, який підлягає ідентифікації, ремонту або налагодженню, і при позитивній відповіді на це питання повідомити експерта, у чому полягав ремонт (налагодження), коли він проводився, які деталі замінювались. У цих випадках бажано надати вироби, виготовлені на даному агрегаті до його ремонту.

Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)

71. Об'єктами експертизи є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої (засоби).

72. Головними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (зламу) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того, - ідентифікація пломбувальних лещат, факту переклеювання паперових контрольних засобів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає несправність?

Чи справний механізм замка?

Чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками, підібраними або підробленими ключами)?

У який спосіб відімкнений (зламаний) замок?

Чи одним способом відімкнені (зламані) надані замки?

У якому стані (замкненому, відімкненому) був замок у момент його пошкодження?

Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без пошкодження контрольного вкладиша?

Чи можливо відімкнути даний замок за допомогою інструмента (предмета), що був вилучений у гр.Н.?

Знаряддям якого виду зламано замок?

Чи зламано замок знаряддям, вилученим у гр.Н.?

Чи відмикався замок за допомогою даного ключа (відмички)?

Чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення його копії або зліпка?

Чи була обтиснена пломба даними пломбувальними лещатами?

Чи одними пломбувальними лещатами були обтиснені пломби?

Чи розкривалась і обтискувалась повторно пломба після її обтиснення пломбувальними лещатами?

У який спосіб і за допомогою якого знаряддя була розкрита і повторно обтиснена пломба?

Чи можливо з даної пломби витягти матеріал, що використовувався при опломбуванні (дріт, шпагат, шнур), без порушення її цілісності?

Знаряддям якого виду розкривалась пломба?

Який зміст цифрових та буквених знаків на контактних поверхнях пломби?

Чи не розкривалась пломба представленим знаряддям?

Чи були додержані правила пломбування при накладанні даної пломби?

У який спосіб відкривався (знімався) та повертався на місце даний контрольний пристрій?

73. Якщо об'єктом дослідження є замки, експертові, крім них, направляються відмички й інші предмети, які могли використовуватися для відкривання або зламу замка, а також усі ключі від цих замків.

Замки надаються на дослідження у тому стані, у якому вони знайдені на місці події та вилучені. Устромляти у замкову щілину будь-які предмети (у т.ч. штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження забороняється.

Вилучення замків із сейфів та інших сховищ доцільно доручати експертові (спеціалістові).

74. Для вирішення питання про те, чи розкривалась пломба, експертові надаються сама пломба, пломбувальні лещата, якими її повинні були пломбувати, або експериментальні пломби, обтиснені цими лещатами.

Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід надати експертові 10-15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що досліджуються, а також зразки матеріалів (дріт, шпагат, шнур), які використовувались при опломбовуванні.

Експертиза цілого за частинами

75. Експертизою встановлюється, чи мають частини предмета (знайдені уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію (поверхню) розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є осколки скла частинами розсіювача фар даного автомобіля, чи відколота дана тріска від певного поліна тощо)?

Яким способом відокремлено від предмета його частину?

Який механізм відокремлення від предмета його частини (частин)?

Чи становили складно-складове ціле конструктивні частини об'єкта?

До якого виду належить предмет, частина якого вилучена з місця події?

76. На експертизу надаються всі знайдені частини, які, можливо, раніше складали один предмет.

Експертиза холодної зброї

77. Головне завдання експертизи - установлення належності до холодної зброї ножів, кинджалів, кастетів та подібних за призначенням предметів. Крім того, експертизою може вирішуватися питання про спосіб виготовлення зазначених предметів, зокрема, чи використовувалося для їх виготовлення заводське обладнання.

Об'єктами експертизи можуть бути екземпляри стандартного військового спорядження (багнети, кинджали, кортики, шаблі та ін.).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є даний предмет холодною зброєю?

Якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить?

Чи є даний предмет заготовкою холодної зброї?

Чи використовувалось при виготовленні даної холодної зброї заводське обладнання?

78. Дослідженню підлягає об'єкт, щодо якого перевіряють належність до холодної зброї.

Експертиза вузлів та петель

79. У більшості випадків об'єктами досліджень є вузли та петлі, що виконані (утворені) на вірьовках, ременях тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До якого виду належить даний вузол, чи не має він ознак, що вказують на професію виконавця?

Чи не належать декілька вузлів до одного виду?

Чи є вузол простим (професійним)?

Які професійні навички має особа, що виконала вузол (петлю)?

Чи є особа, що виконала вузол (петлю) правшею (лівшею)?

Чи є однаковим спосіб виконання вузлів (петель)?

80. Перед направленням об'єкта на експертизу доцільно сфотографувати вузол з протилежних боків за правилами масштабної зйомки, що усуне труднощі дослідження у випадках, коли в процесі експертизи провадитимуться експерименти (розв'язування і зав'язування вузла тощо).

Слідчому розв'язувати вузол забороняється.

Коли знімають петлю з трупа, вірьовку розрізають, не пошкоджуючи вузол. Кінці вірьовки в місцях відрізу перев'язують мотузком.

Експертиза рельєфних знаків

81. Об'єктами досліджень цього виду можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабовидимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зображень.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї, агрегатах транспортного засобу тощо?

Яким був первісний номер на об'єкті дослідження?

Яким способом був знищений або змінений номер (знак) на даному об'єкті?

Чи були на даному об'єкті маркірувальні позначення?

Чи піддавались зміні маркірувальні позначення на даному об'єкті?

Чи виконане маркування об'єкта з застосуванням конкретних засобів?

82. Об'єкти, які підлягають дослідженню, не можна очищати від забруднень, фарби чи іржі.

Експертиза механічних пошкоджень одягу

83. Проведення даного виду трасологічної експертизи дає змогу вирішувати ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні завдання. У процесі дослідження встановлюються характер пошкоджень та механізм їх утворення, вирішуються питання, пов'язані з ідентифікацією (ототожненням) знаряддя за пошкодженнями, що є на даному одязі та ін. Окрему групу становлять питання, що пов'язані з установленням належності єдиному цілому частин одягу, що досліджується.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на одязі, що наданий для дослідження, пошкодження?

Який механізм утворення пошкоджень на одязі?

Чи є пошкодження на одязі розривом, розрізом, розрубом тощо?

Знаряддям (предметом) якого виду утворені пошкодження одягу?

Чи є сліди тертя, тиску, волочіння, тощо на одязі, що наданий для дослідження?

Чи утворені пошкодження на одязі предметами, що надані для дослідження?

Чи належать одному цілому частини одягу, що надані для дослідження?

84. Дослідження пошкоджень одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, відноситься до компетенції судово-медичної експертизи.

Якщо стосовно одягу проводилися судово-хімічні, судово-біологічні, судово-медичні та інші експертизи, треба про це вказувати, а при необхідності надавати результати досліджень експертові.

Одяг, що надається для дослідження, повинен бути в сухому вигляді. Потрібно вказувати, чи підлягав одяг, що наданий для дослідження, після події пранню, ремонту, чищенню тощо.

Експертиза нашарувань на одязі (взутті)

85. Трасологічною експертизою у комплексі з експертами інших спеціальностей можуть вирішуватися питання щодо дослідження нашарувань на одязі (взутті) - ґрунту, плям зелені, фарби, паливно-мастильних матеріалів тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Який механізм утворення нашарувань ґрунту (плям зелені, фарби, паливно-мастильних матеріалів тощо)?

Яка послідовність утворення нашарувань на одязі?

Експертиза слідів транспортних засобів

86. Головними завданнями трасологічної експертизи слідів транспортних засобів є ідентифікація (ототожнення) конкретної одиниці транспортного засобу за частинами та слідами, що залишені його частинами; діагностика (установлення властивостей та стану об'єктів) та ситуаційні завдання (установлення механізму слідоутворення, механізму взаємодії транспортного засобу з іншими об'єктами).

Сліди транспортних засобів містять значний обсяг інформації, яка може бути використана для встановлення виду (типу), марки транспортного засобу, напрямку його руху тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яким видом (типом, моделлю) та якими частинами транспортного засобу залишені сліди?

Чи залишені сліди даним транспортним засобом (його частинами)?

Яким колесом транспортного засобу залишені сліди (правим, лівим, переднім, заднім)?

Якою моделлю шини залишені сліди?

Чи піддавалася покришка шини транспортного засобу, слід якої виявлений на місці події та наданий для дослідження, відновлювальному ремонту?

Чи є на даному об'єкті (одязі потерпілого, огорожі дороги, дорожньому покритті тощо) сліди транспортного засобу?

Чи утворилися сліди на об'єкті в результаті його переїзду колесами транспортного засобу?

Яка послідовність утворення пошкоджень на транспортному засобі?

Який механізм утворення слідів на транспортному засобі?

Чи є знайдений предмет (його фрагмент) (уламки кронштейна, гайки, фарного розсіювача або вітрового скла, фрагменти лакофарбового покриття) частиною наданого для дослідження транспортного засобу?

Який механізм утворення пошкоджень на вітровому склі транспортного засобу?

На який вид транспортного засобу був установлений розсіювач, уламки якого надані для дослідження?

Яка причина руйнування (механічний удар, термічний вплив, вибух тощо) скла, розсіювача?

Яке взаємне розташування транспортного засобу і пішохода у момент наїзду?

Чи мав місце факт контактної взаємодії транспортного засобу з іншим об'єктом (ділянкою місця події)?

Надані в переліку питання можуть вирішуватися під час проведення комплексного дослідження разом з іншими спеціалістами.

Балістична експертиза

87. До головних завдань балістичної експертизи належать:

87.1. Установлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах.

87.2. Визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї і боєприпасів.

87.3. Визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби.

87.4. Установлення можливості пострілів без натискання на спусковий гачок.

87.5. Установлення належності саморобних стріляючих пристроїв і патронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів.

87.6. Установлення способу виготовлення саморобних вогнепальних пристроїв.

87.7. Установлення обставин, пов'язаних з використанням вогнепальної зброї (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи вистріляна куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї (пістолета, рушниці, обріза та ін.)?

Чи відстріляні дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження?

Чи вистріляні дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?

Чи справна дана зброя? Якщо ні, то які вона має несправності? Чи виключають ці несправності можливість пострілу?

З якої зброї (вид, система, модель) вистріляна дана куля (або декілька куль)?

До якої зброї (вид, система, модель) належить відстріляна гільза (або декілька гільз)?

Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного патрона?

Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у підозрюваного?

Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет (зброя, патрон), вилучений у підозрюваного?

До якого виду, системи, моделі, калібру належить дана вогнепальна зброя?

Чи є боєприпасом патрон, вилучений у підозрюваного?

До зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено патрон, вилучений у підозрюваного?

Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на ґрунт, підлогу тощо) бути здійснений постріл без натискання на спусковий гачок?

Чи стріляли з даної зброї після її останнього чищення і змащування?

Який порох (вид, марка) застосовано при останньому пострілі з даної зброї?

Якою кулею (шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці (обріза)?

З гладкоствольної зброї якого калібру вистрілено кулю (шрот, картеч, пиж), вилучену на місці події ( з трупа потерпілого під час проведення судово-медичних досліджень)?

Чи є дане пошкодження вогнепальним?

Кулею якого калібру, типу (оболонковою, напівоболонковою тощо) утворено пошкодження?

Яким є дане пошкодження - вхідним чи вихідним?

У якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об'єкті, вилученому з місця події? (4)

Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди)? (5)

_______________
(4), (5) Дослідження цих питань відносно вогнепальних пошкоджень на одязі, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції відділень медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи. В окремих випадках (коли визначається дистанція, напрямок пострілу тощо) такі питання вирішуються комплексною судово-медичною та судово-балістичною експертизою. Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної експертизи.

88. Експертові, з урахуванням характеру питання, надаються: зброя, усі патрони, гільзи, кулі, шрот, пижі, які приєднані до справи як речові докази, порівняльні матеріали, предмети зі слідами пострілу.

Усі надані об'єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бирках індивідуалізувальні позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: "шрот, що вилучений з трупа А., 4 шротини"). На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік; верх, низ тощо).

89. Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експертові надаються предмети, на яких є сліди пострілу.

Крім об'єкта дослідження, експертові надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки й обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирішення поставлених питань. Є припустимим виклад цих відомостей в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Якщо особа, яка призначає експертизу, відчуває труднощі у визначенні даних, про які треба повідомити експерта, або у формулюванні питань, їй слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов'язані з даною експертизою, експертові надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

90. Зброю, яка направляється на експертизу, необхідно розрядити. Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити її неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попереджувальні надписи.

91. Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв'язується.

92. Вогнепальна зброя та боєприпаси направляються на експертизу слідчим або нарочним. Їх пересилка поштою не допускається.

Експертиза вибухових пристроїв

93. Головними завданнями експертизи вибухових пристроїв є:

93.1. Визначення факту вибуху вибухового пристрою на місці події.

93.2. Визначення виду вибуху.

93.3. Визначення належності об'єкта до вибухових пристроїв (боєприпасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою.

93.4. Визначення потужності вибуху вибухового пристрою.

93.5. Визначення (опис) конструкції пристрою та способу його виготовлення.

93.6. Установлення здатності пристрою викликати вибух та можливості вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо).

93.7. Установлення наявності в обставинах справи даних, що стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи належить до вибухових пристроїв (боєприпасів) предмет, вилучений (указати у кого або де)?

Чи придатний наданий предмет до використання за цільовим призначенням - до вибуху? Якщо непридатний, то з яких причин?

Які вражаючи фактори притаманні наданому пристою?

Чи підірвано в даному місці вибуховий пристрій? Якщо так, то до якого виду пристроїв він належить (які особливості його конструкції, країна-виробник тощо)?

Чи є предмети, знайдені на місці події (в тілі потерпілого), частинами вибухового пристрою?

Якщо так, то до якого виду пристроїв вони належать?

Яким способом, саморобним чи промисловим, виготовлено вибуховий пристрій?

Який спосіб підриву був застосований в даному випадку?

Якщо підірвано боєприпаси, до якого виду вони належать (гранати, міни, снаряди тощо)?

Чи містять надані експертові матеріали дані, що вказують на характерні риси особистості виготовника вибухового пристрою (професійні навички, ступінь обізнаності з технологією виготовлення і використання вибухових пристроїв тощо)?

Чи однакова конструкція саморобного вибухового пристрою, частини якого знайдені на місці події, та макета, виготовленого гр.Н.?

94. Готуючи об'єкти для дослідження, необхідно дотримуватись таких правил:

94.1. Вибухові пристрої необхідно розрядити (роз'єднати засоби підриву). Здійснення цієї операції виконують спеціалісти з пошуку, розрядження та знищення вибухових пристроїв ВТУ НДЕКЦ МВС або військові піротехніки.

94.2. Експертові слід направити всі деталі (частини, уламки) вибухового пристрою (боєприпасів), знайдені на місці події.

94.3. Експертові разом з об'єктами, зібраними на місці події, включаючи об'єкти, вилучені з трупа потерпілого, обов'язково направляються протоколи огляду місця події, протоколи огляду трупів, окремих речових доказів з усіма додатками до цих протоколів (плани, схеми, фотознімки та ін.), протоколи допиту свідків.

95. Об'єкти з місця події, на яких є свіжа кров, не можна упаковувати в герметичну тару, оскільки продукти її гниття можуть перешкодити дослідженню слідів вибухових речовин.

Експертиза вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)

96. До основних завдань експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу) належать:

96.1. Установлення факту належності даного об'єкта до вибухових речовин або речовин, які можна використати як компоненти для виготовлення вибухових речовин, порохових зарядів або піротехнічних засобів.

96.2. Установлення способу виготовлення вибухових речовин.

96.3. Виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх розкладу на предметах-носіях.

96.4. Установлення за продуктами розкладу вибухових речовин вихідної речовини, яка була використана для вибуху (пострілу).

96.5. Установлення спільної родової (групової) приналежності вибухових речовин (порохових зарядів).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є дана речовина вибуховою? Якщо є, то якою саме?

Чи можуть використовуватись для виготовлення вибухівки дані речовини? Якщо так, то в якому сполученні?

Яким способом - промисловим чи саморобним виготовлена дана вибухівка?

Чи є на предметі-носії (указується, на якому саме) сліди вибухових речовин? Якщо так, то яких саме?

Чи є на даному предметі продукти розкладу вибухівки? Якщо так, то внаслідок розкладу якої вибухової речовини вони утворились?

Чи мають дані вибухові речовини (зазначаються порівнювані об'єкти) спільну родову (групову) належність?

Чи становили раніше вибухові речовини, надіслані на дослідження, єдину масу?

Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки шроту за номером, способом виготовлення, хімічним складом?

Чи однаковий хімічний склад наданих дробу і шматка металу?

Чи мають спільну родову (групову) належність або єдине джерело походження частини патронів (шроту, кулі, картечі, пижа, прокладки), знайдені на місці події, з частинами патронів, вилучених у певної особи (за видом та складом матеріалу, кольором, розмірами, формою, способом виготовлення тощо)?

97. У справах, пов'язаних з вибухами, з місця події слід вилучати всі предмети або їх частини, на яких є сліди кіптяви. З епіцентру вибуху збираються зразки ґрунту (вибух на ґрунті), залишки штукатурки, бетону (вибух у приміщенні), деталі зі слідами оплавлення (вибух в автомобілі) тощо. Зразки упаковуються в герметичну тару (скляні ємкості, поліетиленові мішки тощо).

Обов'язково надається протокол огляду місця події з планом-схемою і фотографіями. Особа або орган, які призначають експертизу, мають перевірити, чи є в цих матеріалах відомості про пошкодження на предметах, що оточують місце події; наявність чи відсутність воронки та її параметри: діаметр, глибина, матеріал, на якому утворилась воронка (ґрунт, асфальт, залізобетон, деревина тощо); руйнування скла у вікнах (повне чи часткове) та відстані цих вікон від місця вибуху; сліди вибуху на предметах (наявність кіптяви, характер та інтенсивність її розподілу тощо).

За потреби поповнення вихідних даних для проведення експертизи слід провести повторний огляд місця події, допит та інші слідчі дії.

Вибухові речовини, виявлені в невеликій масі, направляються повністю, в інших випадках - у зразках. Кожний об'єкт упаковується в окрему герметичну тару з дотриманням вимог, що стосуються транспортування вибухових речовин.

Якщо виникають утруднення, слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Експертиза матеріалів, речовин та виробів

98. В експертизі матеріалів, речовин та виробів розрізняють такі основні підвиди:

  • експертиза волокон і волокнистих матеріалів;
  • скла та кераміки;
  • лакофарбових матеріалів і покриттів;
  • нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів;
  • ґрунтів;
  • наркотичних засобів, сильнодійних речовин (6);
  • рідин, що містять спирт;
  • металів і сплавів;
  • полімерів, пластмас.

Залежно від наявності обладнання і спеціалістів, в установах можуть досліджуватись матеріали і речовини, які не наведені в цьому переліку.

При виникненні потреби в проведенні таких досліджень слід до призначення експертизи з'ясувати відповідні можливості тієї чи іншої установи.

_______________
(6) Дослідження рослин (їх частин) з метою встановлення належності до об'єктів, що містять наркотичні речовини, становить компетенцію біологічної експертизи.

99. Головними завданнями, спільними для всіх підвидів експертиз матеріалів і речовин, є:

99.1. Виявлення на предметах обстановки місця події (предметах-носіях) мікрочастинок або мікрослідів певних матеріалів і речовин (частинок фарби, слідів пально-мастильних матеріалів, слідів металізації, мікроволокон, частинок наркотичних засобів тощо).

99.2. Визначення роду (виду) матеріалів і речовин за класифікаціями, що існують в науці, техніці та на виробництві (за хімічним складом, фізичними властивостями, призначенням тощо).

99.3. Установлення спільної родової (групової) належності матеріалів і речовин.

99.4. Установлення походження матеріалів і речовин з певного джерела (7).

_______________
(7) Вирішення питання про походження матеріалів і речовин з певного джерела залежить від ряду особливостей об'єкта, а також від наявності в конкретній установі потрібного обладнання та спеціалістів. Тому з приводу постановки цього питання доцільно попередньо отримати консультацію у експерта (спеціаліста).

Експертиза волокон і волокнистих матеріалів

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сторонні волокна-нашарування (мікрочастинки волокон), яка їх природа?

Чи є на одязі (зазначається предмет одягу, кому він належить) волокна-нашарування спільної родової (групової) належності з волокнами, з яких виготовлена тканина іншого одягу (зазначається її назва, кому вона належить)?

Чи знаходились в контакті дані предмети одягу (інші об'єкти волокнистої природи)?

Чи є клаптик тканини, знайдений на місці події, частиною даного предмета одягу?

Чи є в піднігтьових зрізах даної особи мікрочастинки волокон спільної родової (групової) належності з волокнами, з яких виготовлена тканина даного предмета одягу?

Експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди (нашарування, плями, бризки) або частинки лакофарбових матеріалів (покриттів)?

Чи є дана речовина фарбою, до якого виду фарби вона належить?

Чи походять дані частинки від стандартного лакофарбового покриття легкового (вантажного) автомобіля?

Чи придатні частинки фарби, знайдені на місці події (предметі-носії), для ідентифікації за ними конкретної пофарбованої поверхні?

Чи мають надані зразки лакофарбових речовин (частинок покриттів) спільну родову (групову) належність?

Чи не становили раніше окремі частини лакофарбового покриття одну пофарбовану поверхню?

Яким способом пофарбовано даний предмет?

Чи проводилось перефарбування даного предмета?

Експертиза нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на предметі-носії сліди нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів? Якщо є, то яких саме?

Чи належать дані речовини (рідини) до нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів? Якщо належать, то до якого їх роду (виду)?

Чи мають дані нафтопродукти та пально-мастильні матеріали спільну родову (групову) належність?

Чи не походять дані нафтопродукти та пально-мастильні матеріали з однієї ємкості?

Експертиза наркотичних засобів та сильнодійних речовин

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди наркотичних засобів (сильнодійних речовин)? Якщо є, то яких саме?

Чи є даний засіб наркотичним (чи є дана речовина сильнодійною) і яким (якою) саме?

Чи мають дані наркотичні засоби (сильнодійні речовини) спільну родову (групову) приналежність?

Експертиза рідин, що містять спирт

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є в даній ємкості (склянці, банці тощо) або на поверхні предмета (одягу, паперу) сліди рідин, що містять спирт?

Чи належить дана рідина до міцних алкогольних напоїв? Якщо належить, то до якого їх виду?

Чи є дана рідина етиловим спиртом? Якщо так, то гідролізним чи ректифікатом?

Чи мають дані зразки спиртових рідин спільну родову (групову) належність?

Промисловим чи саморобним способом виготовлена спиртова рідина?

Чи придатний даний пристрій для виготовлення міцних спиртних напоїв?

Чи є дана маса брагою, придатною для виготовлення самогону?

Чи є рідина, знайдена на місці події, самогоном і чи не є вона частиною об'єму рідини, яка перебувала у бутлі, вилученому у підозрюваного?

Чи відповідає за своїми характеристиками алкогольний напій в даній пляшці характеристикам напою, зазначеним на етикетці?

Експертиза металів і сплавів

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на об'єкті-носії (зазначається, на якому саме) сліди або мікрочастинки металу (сплаву) і якого (яких) саме?

З якого металу (сплаву) виготовлено даний об'єкт?

Чи мають дані металеві об'єкти (зазначається, які саме) спільну родову (групову) належність за матеріалом виготовлення?

Яка марка металу (сплаву) виготовленого виробу?

Експертиза полімерів, пластмас та скла

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на предметі-носії мікрочастинки полімерів, пластмас, скла?

До якого роду (виду) належить даний полімерний матеріал (пластмаса, скло)?

З якого виду полімерного матеріалу (пластмаси, скла) виготовлено даний предмет?

Чи мають дані зразки полімерних матеріалів (пластмаси, скла) спільну родову (групову) належність?

100. При підготовці об'єктів для дослідження слід дотримуватись таких правил:

100.1. Якщо матеріали і речовини виявлені у великій кількості, на дослідження направляються їх зразки. У випадках, коли вони (матеріали і речовини) становлять об'єми рідин або сипкі маси, зразки надаються у вигляді середніх проб.

При відборі середньої проби рідини останню потрібно збовтати, а потім відлити не менше як 1 л в окрему ємкість. Середня проба сипких речовин (піску, цементу та ін.) відбирається виїмками за допомогою щупа з різних за глибиною місць кожної ємкості (три - п'ять виїмок загальною масою 1,5-2 кг). При великих розмірах сховища проби слід відбирати в місцях, з яких найімовірніше походить частина сипкої речовини, яка досліджується (біля дверей, вікна, пролому тощо).

100.2. Зразки ниток, мотузок, шпагатів надаються загальною довжиною не менше як 3 м, відрізками з різних місць об'єктів.

Зразок тканини повинен мати довжину 50-100 см. Якщо тканина має малюнок, він повинен повторюватись на зразку не менше трьох разів.

100.3. Якщо досліджуються нашарування або плями на предметах, експерту необхідно надати сам предмет. Нашарування і плями необхідно прикрити аркушем білого паперу або тканиною, закріпленою по краях.

Якщо вилучити предмет неможливо, надаються вирізки з плямами.

100.4. Предмети одягу та взуття, на яких припускається наявність волокон (інших мікрочастинок і нашарувань), необхідно загорнути кожний окремо в щільний білий папір (забороняється упаковувати їх в поліетиленові мішки, оскільки поліетилен має електростатичні властивості, під впливом яких локалізація мікрочастин на об'єкті може зазнати змін).

100.5. Рідини слід наливати для транспортування в чистий скляний товстостінний посуд і закривати притертою скляною пробкою. Посуд, у якому пересилаються луги, закривається гумовою пробкою.

100.6. Предмети, які просочені маслами, жирами і мастильними матеріалами, а також предмети, яким властиві специфічні запахи, поміщують в скляний щільно закритий посуд або в поліетиленові мішки, що заклеюються.

100.7. Наркотичні засоби саморобного виробництва, які мають певну форму (брикет, грудка тощо), поміщують в окремі упаковки, щоб зберегти їх форму.

Ґрунтознавча експертиза

101. Головними завданнями ґрунтознавчої експертизи є:

101.1. Виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також установлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками.

101.2. Установлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події).

101.3. Установлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є нашарування ґрунту (об'єктів ґрунтово-мінерального походження) на предметі-носії (зазначається, на якому саме)?

Чи мають порівнювані об'єкти (нашарування на предметі-носії та ґрунт з місця події) спільну родову (групову) належність?

Чи походять дані нашарування (зазначаються, які саме) з певної ділянки місцевості?

Який механізм утворення нашарувань ґрунту?

Яка характеристика місцевості, з якої походять нашарування ґрунту на об'єктах-носіях?

102. При підготовці і призначенні ґрунтознавчої експертизи слід дотримуватись таких правил:

102.1. При дослідженнях ґрунтових об'єктів з метою встановлення їх походження з певної ділянки місцевості для порівняння направляються зразки ґрунту з місця, де за припущенням слідчого (судді) знаходився предмет-носій (місце виявлення трупа, слідів взуття тощо), та інших місць у межах ділянки, яка ідентифікується. Крім того, слід надавати контрольні зразки з суміжних ділянок, аналогічних і таких, які відрізняються від тієї, яка ідентифікується, наприклад із сусіднього поля, яке засіяно іншою культурою, з ділянки, яка має інший характер рослинності, інший профіль тощо.

Відбір зразків проводиться з урахуванням особливостей ділянки, яка ідентифікується.

Якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відбираються чотири - п'ять індивідуальних зразків з поверхневого шару місця контакту предмета-носія з ґрунтом і не менше двох контрольних зразків із суміжних ділянок (змішаних з 4-5 проб, відібраних у радіусі 2-5 м).

Зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині не більше 5 см масою 100-150 г і впаковуються в паперові пакети.

Якщо ділянка являє собою западину (яр, канаву, яму та ін.), зразки відбираються з дна і різних генетичних горизонтів стін, відкосів, а контрольні - з поверхні ґрунту біля западин та із суміжних ділянок місцевості.

Усі зразки висушують на повітрі і поміщують у пакети.

З питань відбору зразків, якщо є така необхідність, слід проконсультуватися з експертом (спеціалістом) або запросити його для участі в цій дії.

102.2. До постанови (ухвали) про призначення експертизи слід додати протокол огляду місця події з планом-схемою. Якщо огляд предметів-носіїв ґрунту оформлено окремим протоколом, він також додається до постанови (ухвали) про призначення експертизи. Важливо, щоб у наданих експерту матеріалах були позначені місця відбору зразків ґрунту. Крім того, слід надати довідки про метеоумови та характер використання об'єктів з нашаруваннями ґрунту в період від часу події до часу відбору зразків та призначення експертизи. Якщо в цей період на місці події проводились роботи, які могли змінити характеристики ґрунту (перекопування, будівельні, вантажні та інші роботи, унаслідок яких на ґрунті могли залишитись сторонні домішки), про це також слід повідомити експерта.

Кожний предмет, на якому виявлені нашарування ґрунту, упаковується окремо. До упаковок зразків має прикріплюватись бирка із зазначенням його номера і місця його вилучення. Останні дані слід узгоджувати з планом-схемою місця події.

Біологічна експертиза

103. Біологічна експертиза досліджує об'єкти рослинного та тваринного походження. Ними найчастіше бувають:

  • листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, коріння, плоди, насіння, спори, пилок тощо;
  • похідні шкірних покровів тваринного походження (волосся, пір'я, луска тощо);
  • продукти переробки рослинних та тваринних організмів (корми для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо);
  • продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів (мед, камедь, екскременти та ін).

104. Головними завданнями біологічної експертизи є:

104.1. Установлення належності об'єктів тваринного та рослинного походження (далі - біологічне походження) до конкретного біологічного таксона (родини, роду, виду та ін.), а також виявлення мікрооб'єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обстановки місця події (предметах-носіях).

104.2. Установлення спільної родової (групової) належності декількох порівнюваних об'єктів.

104.3. Установлення належності об'єктів біологічного походження до одного цілого.

104.4 Визначення біологічних характеристик стану об'єкта (стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану, механізму пошкодження та ін.).

104.5. Установлення належності об'єктів рослинного походження до наркотичних засобів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яка природа даного об'єкта? Якщо він біологічного походження, то яка його таксономічна належність?

Чи є на предметі-носії (зазначається, якому саме) мікрооб'єкти (частки) біологічного походження? Якщо є, то яка їх таксономічна належність?

Чи має дана маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в А.) та зразки, вилучені в конкретному місці (наприклад, зразки зерна з певного сховища), спільну родову (групову) належність?

Чи є дані об'єкти частинами одного цілого (наприклад, гілля та стовбур, дві частини листка рослини тощо)?

Чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку рослинного (тваринного) об'єкта (чи могла рослина за певний час вирости до наявних розмірів, чи могла комаха за певний час досягти стадії розвитку, у якій вона була виявлена тощо)?

Яка давність заселення трупа знайденими на ньому комахами (личинками комах)?

Чи є волосся, знайдене на предметі-носії (указується, на якому), волоссям людини (тварини)? Якщо це волосся тварини, то чи має воно спільну родову (групову) належність до волосся даної особини?

Який вік рослини, її частин?

Чи належить дана рослина (подрібнені частки рослини) до таких, що містять наркотичні речовини? Якщо так, то яка її таксономічна належність?

Чи складали раніше дані зразки наркотичних засобів одну масу?

Чи мають дані зразки наркотичних засобів спільну родову (групову) належність (за способом виготовлення, місцем вирощування тощо)?

105. Готуючи матеріали для дослідження, слід дотримуватись таких основних правил:

105.1. Якщо досліджувані об'єкти та об'єкти для порівняльного дослідження мають великі об'єми або маси, то вони направляються експертові у вигляді зразків.

Зразки сипких мас (зерно, борошно тощо) відбираються у вигляді середніх проб (див. п.89.1 розділу "Експертиза матеріалів та речовин").

Відбираючи зразки волосся з волосяного покриву тварин, слід виривати (вичісувати) їх з різних частин тіла (спини, шиї, ніг, боків, черева і, зокрема, у зоні пошкодженої частини тіла) по 50-100 волосин з кожного місця.

Якщо досліджується сіно або солома, то їх зразки повинні мати масу в межах 0,5-1 кг. Відібрані зразки загортають у папір, не стискаючи та не згинаючи стебел.

Екскременти тварин та гній висушують і по 100-120 г транспортують у закритих банках.

105.2. При дослідженні мікрооб'єктів експертові слід надсилати предмет-носій.

Місця на предметах-носіях, де знайдені плями або сліди біологічного походження, слід закрити чистим папером, закріплюючи його краї на предметі. Так само діють, коли сліди в процесі слідчого огляду не виявлені, але їх наявність у певному місці припускається.

Якщо предмет-носій надати експертові немає змоги, йому слід надати можливість оглянути цей предмет чи провести його дослідження за місцезнаходженням.

Автотехнічна експертиза

106. Головними завданнями автотехнічної експертизи є:

106.1. Установлення несправностей транспортного засобу (далі - ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.

106.2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (при наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, віддалі, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.

106.3. Установлення відповідності дій водія ТЗ в даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.

Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, він має вказати мотиви незгоди з позицією слідчого (суду) і дати відповідні варіанти розв'язання поставленого питання.

Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 106.1

Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?

Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?

Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?

Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи та ін.) ТЗ?

Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?

Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді при наявності даної несправності?

До пункту 106.2

Якою була швидкість ТЗ у різні моменти розвитку ДТП (якщо сліди різної довжини або перериваються, на це слід указати)?

Яка була швидкість ТЗ з урахуванням пошкоджень, які він отримав при зіткненні?

Яка максимально припустима швидкість ТЗ за умови даної видимості дороги (зазначається, якою була видимість дороги)?

Яка максимально припустима швидкість ТЗ на закругленні дороги даного радіуса?

Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?

Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?

Який гальмовий та (або) зупинний шлях ТЗ за певної швидкості його руху в умовах даної дорожньої обстановки?

До пункту 106.3

Як повинен був діяти водій в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

Чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху?

Чи були з технічної точки зору дії водія ТЗ у причинному зв'язку з виникненням ДТП?

До пунктів 106.2 і 106.3

З якою швидкістю рухався ТЗ? Якщо ця швидкість перевищувала встановлені обмеження (зазначається, які саме), то чи мав водій технічну можливість уникнути контакту з перешкодою (зазначається, якою саме), якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?

Чи мав водій технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити ТЗ з моменту виникнення небезпеки для руху (указується момент виникнення небезпеки), не доїжджаючи до перешкоди (пішохода)?

107. У постанові (ухвалі) про призначення автотехнічної експертизи повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані).

При призначенні експертизи обставин ДТП (пп. 106.2-106.3) необхідно, зокрема, вказувати: тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця та ін.), ширину проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його завантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості - ще й видимість перешкоди; розташування ТЗ по ширині дороги, швидкість його руху (8); момент виникнення небезпеки для руху; відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду; чи застосовував водій термінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, наприклад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду відносно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода; якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані).

_______________
(8) Швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування.

Якщо ДТП скоїв водій мотоцикла, крім того, зазначається: ручним та ножним гальмом чи одним з них (яким саме) гальмував водій; якщо на мотоциклі з коляскою був один пасажир, то де він перебував (у колясці чи на задньому сидінні); якщо мотоцикл без коляски рухався в перекинутому стані, залишаючи сліди на дорозі, - то відстань, на яку він перемістився в такому стані.

108. Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ (п. 106.1), у постанові (ухвалі) достатньо викласти фабулу справи і обставини, які стосуються особливостей об'єкта дослідження, знання яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався ТЗ після події; у якому стані перебували деталі (вузли), сполучені з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо.

109. Якщо до моменту призначення експертизи слідчому (суду) не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він має право зазначити в постанові (ухвалі) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них.

110. Слідчий не має права вимагати від експерта, щоб той самостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення експертизи. Разом з тим слідчий може поставити перед експертом питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи інших даних, які є у справі.

111. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові за потребою надаються всі матеріали кримінальної, цивільної, господарчої, адміністративної справи.

Якщо слідчий (суд) не може направити експертові всі матеріали справи, він повинен надати: протокол огляду місця події разом зі схемою та іншими додатками; протокол огляду ТЗ; протокол відтворення обстановки і обставин події.

Транспортно-трасологічна експертиза

112. Головним завданням транспортно-трасологічної експертизи є:

  • ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі;
  • визначення взаємного розташування ТЗ в момент їх контактування;
  • визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;
  • розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об'єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи залишені певні сліди (указуються, які саме і на чому) ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?

Який механізм контактування ТЗ?

Чи залишені сліди певними частинами даного ТЗ, що виступають?

До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишено дані сліди?

Якими були взаємне розташування транспортних засобів під час їх зіткнення?

Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (пішохода) під час наїзду на останню (останнього)? Який механізм контактування пішохода та ТЗ? Хто з осіб, які перебували в ТЗ під час ДТП (вказуються прізвища, ім'я та по батькові осіб), перебував за кермом? (9)

_______________
(9) Для вирішення питань про взаємне розташування ТЗ і потерпілого та про особу, яка керувала ТЗ, призначається комплексна судово-медична, транспортно-трасологічна експертиза.

Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався?

На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засобів (наїзд на пішохода)?

Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)?

У якому напрямку відносно слідосприймальної поверхні рухався ТЗ?

113. Для вирішення зазначених питань експертові надаються самі слідоутворювальні об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об'єктів (експериментальні відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів, а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них.

Якщо досліджуються сліди ТЗ на одязі (взутті) потерпілого, надається також акт судово-медичного дослідження пошкоджень на його тілі.

Експертиза стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП

114. Основними завданнями даної експертизи є визначення відповідності техніко-експлуатаційних, геометричних та технічних показників автомобільних доріг нормативно-технічним вимогам. Визначення відповідності робіт з організації дорожнього руху вимогам безпеки руху.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи відповідали фактичні техніко-експлуатаційні показники (рівність, коефіцієнти зчеплення та шорсткості тощо) автомобільної дороги вимогам безпеки дорожнього руху?

Чи відповідали роботи з проведення ремонту, експлуатації та утримання доріг вимогам безпеки дорожнього руху?

Чи були невідповідності дорожніх умов вимогам нормативних документів у причинному зв'язку з подією з ДТП?

Чи забезпечує організація дорожнього руху на дослідній ділянці дороги безпеку дорожнього руху?

Чи відповідали геометричні параметри автомобільної дороги вимогам нормативної документації?

Пожежно-технічна експертиза

115. Основними завданнями пожежно-технічної експертизи є:

  • визначення причин, умов та процесів виникнення пожежі;
  • визначення часу та шляхів розповсюдження пожежі;
  • визначення обставин, які сприяли виникненню та розповсюдженню пожежі;
  • оцінка умов, засобів і способів гасіння пожежі;
  • відповідність технічного стану об'єкта протипожежним нормам.

Перед пожежно-технічною експертизою можуть ставитись і інші завдання, пов'язані з розслідуванням (судовим розглядом) справ про пожежі, якщо для розв'язання цих завдань необхідні спеціальні знання в галузі пожежної справи.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння)?

Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

Яка причина виникнення пожежі?

Чи відповідав стан об'єкта вимогам Правил пожежної безпеки?

Який час тривала пожежа?

Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці об'єкта?

Чи можливе загорання даної речовини (матеріалу) від даного джерела запалювання?

Чи можливе самозаймання даних речовин (матеріалів) за певних умов конкретного випадку?

Яка температура самоспалахування даної речовини (матеріалу)?

Яка максимальна температура горіння даних матеріалів?

Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

Що було первинним: пожежа чи вибух?

З якої причини не спрацював автоматичний протипожежний пристрій?

Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі?

Де розміщувались зони розвитку горіння, теплового впливу та задимлення, з урахуванням наданих фактичних даних про речову обстановку місця пожежі?

Яке джерело запалювання зумовило займання наявного горючого середовища (матеріалу, речовини) у місці формування осередку пожежі?

Який механізм виникнення пожежі?

Які обставини події пожежі зумовили її наслідки?

Якими вибухо-, пожежонебезпечними властивостями характеризуються надані на дослідження матеріали (речовини)?

116. Експертові слід надати протокол огляду місця пожежі з усіма додатками, протоколи відтворення обстановки й обставин події, акт про пожежу та інші документи, складені службами пожежної охорони, а також речові докази.

Будівельно-технічна експертиза

117. Головними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

117.1. Визначення ринкової вартості нерухомого майна (різного роду будівель та споруд).

117.2. Установлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН).

117.3. Визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.).

117.4. Установлення відповідності проектно-кошторисної документації вимогам ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва.

117.5. Установлення правильності складання державної звітності про виконання будівельних робіт.

117.6. Розробка варіантів поділу будинків і надвірних будівель відповідно до ідеальних часток кожного зі співвласників з підготуванням у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання об'єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну.

117.7. Розробка варіантів порядку користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі, що належать громадянам на правах спільної власності.

117.8. Визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали, та ін.).

117.9. Оцінка земельних ділянок.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яка ринкова вартість об'єкта нерухомості?

Чи відповідає будівля (зазначаються, яка, місцезнаходження) проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН)? Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог ДБН?

Ті самі питання щодо реконструйованої будівлі.

Яка ринкова вартість будівельних робіт (переобладнання об'єкта, відбудований ремонт тощо)?

Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику нерухомого майна, внаслідок залиття, пожежі тощо?

Чи відповідає проектно-кошторисна документація (зазначається характер робіт і назва об'єкта) вимогам ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва?

Чи були виконані на об'єкті роботи, про які йдеться в звітній документації (зазначається, які саме роботи)?

У якому обсязі виконані будівельні роботи на даному об'єкті (указуються реквізити об'єкта) та яка вартість?

Чи забезпечувала несуча спроможність даної конструкції (указується об'єкт дослідження) безпечну експлуатацію будівлі?

Чи можливі варіанти розподілу або порядку користування присадибною територією (указується адреса) відповідно до ідеальної частки кожного зі співвласників домоволодіння?

Яка ринкова вартість частин домоволодіння після розподілу?

Чи відповідає стан об'єкта технічним нормам, чи не перебуває він в аварійному стані?

Яка технічна причина аварії на даному об'єкті (зазначається характер аварії, де і коли вона відбувалась)?

Яка ринкова вартість земельної ділянки (зазначається її місцезнаходження)?

118. В ухвалі суду про призначення будівельно-технічної експертизи необхідно коротко викласти суть вимог позивача і заперечень відповідача. Разом з ухвалою суд повинен надати документацію, з якої експерт мав би змогу отримати вихідні дані для вирішення поставлених питань.

119. Для вирішення питання про вартість будівель та споруд експертові надсилається копія технічного паспорта БТІ (бюро технічної інвентаризації), а також копії документів або дані з них, якими сторони підтверджують свої позовні вимоги або заперечують їх.

120. Для вирішення питання про розподіл домоволодіння слід повідомляти пропозиції сторін щодо такого поділу, якщо суд вважає за необхідне врахувати їх при підготовці варіантів поділу.

121. Якщо поставлено питання про відповідність збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам ДБН, експертові надаються проект будівництва об'єкта та його кошторис, а також акт комісії про його прийняття до експлуатації.

Експертиза з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці

122. Головними завданнями експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності є:

122.1. Установлення причин та наслідків нещасного випадку, аварії.

122.2. Установлення механізму нещасного випадку, аварії.

122.3. Установлення вимог нормативно-технічних документів, невиконання яких перебуває в причинному зв'язку з нещасним випадком, аварією.

122.4. Визначення кола осіб, діяльність (або бездіяльність) яких пов'язана з нещасним випадком.

122.5. Установлення відповідності кваліфікації суб'єкта технологічного процесу характеру роботи, яка ним виконується.

122.6. Установлення з технічної точки зору причинно-наслідкових зв'язків між діями (бездіяльністю) осіб та настанням події нещасного випадку, аварії тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи відповідає конструкція механізму (обладнання, устаткування) вимогам правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

Чи відповідає стан механізму (обладнання, устаткування) вимогам правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

Чи відповідає устаткування, що досліджується, вимогам правил електробезпеки?

Чи у справному стані перебувають механізми блокування безпеки?

Чи у відповідності з вимогами нормативних актів з питань охорони праці було введення в експлуатацію нового (або відремонтованого) устаткування?

Чи були забезпечені працівники необхідними засобами індивідуального та колективного захисту? Якщо так, то чи були ці засоби належним чином випробувані?

Яка причина нещасного випадку, аварії та які обставини її обумовили?

Невиконання яких вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності перебуває у причинному зв'язку з настанням події?

Дії (бездіяльність) яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку (аварії тощо)?

Чи відповідають організація робіт на даній виробничій ділянці вимогам охорони праці?

Чи відповідає організація та проведення інструктажу конкретних працівників нормативним вимогам?

Чи відповідає порядок виконання робіт нормативно-технічним вимогам?

Які заходи безпеки повинні бути прийняті в конкретній ситуації?

Які види навчання з охорони праці повинні проходити працівники, що виконують конкретну роботу?

Чи відноситься конкретна робота до категорії робіт з підвищеною небезпекою?

Чи відноситься об'єкт (підприємство, виробнича ділянка) до об'єктів з підвищеною небезпекою?

Чи є певна машина, механізм, устаткування машиною, механізмом, устаткуванням підвищеної небезпеки?

На яку особу покладено забезпечення виконання тих чи інших правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

Чи відповідають умови застосування конкретних речовин та матеріалів вимогам промислової санітарії?

Який клас небезпеки речовин, що застосовуються на підприємстві?

Чи створює дане технологічне устаткування шум або вібрацію, що перевищують припустимі норми?

Електротехнічна експертиза

123. Основним завданням електротехнічної експертизи є встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.

124. Об'єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи відповідає виконання електрообладнання даному середовищу?

Визначити технічні характеристики електрообладнання, що надане на дослідження.

Чи знаходились електроустановка, електроприлад чи електромережа у справному стані? Якщо ні, то які причини несправності?

Чи виникли несправності внаслідок заводських дефектів, чи до несправностей призвела експлуатація з порушенням вимог заводу-виробника?

Чи суперечив стан електропроводки об'єкта нормативним вимогам?

Чи відповідає перетин жил електропроводів струмовому навантаженню та потужності об'єктів споживача?

Чи відповідають характеристики влаштувань електрозахисту (плавкого запобіжника, автоматичного вимикача тощо) нормативним вимогам?

Чи мають улаштування електрозахисту зміни та переробки конструкції? Якщо так, то як це позначилось на їх характеристиках?

У якому стані були на об'єкті пристрої заземлення та захисту від блискавки? Чи відповідали вони нормативним вимогам?

Чи мають струмопровідні частини електрообладнання ознаки аварійних явищ (оплавлення, сліди струмоперевантаження, короткого замикання тощо)?

Яка причина виникнення короткого замикання в електрообладнанні споживача?

Який механізм виникнення та розвитку аварійного режиму роботи електроустановки?

Чи спрацювало улаштування електрозахисту при аварійному режимі електроустановки? Якщо ні, то чим це викликано?

Чи відповідає електромережа та підключення електролічильника споживача нормативним вимогам?

Чи дозволяла схема підключення споживача користуватися електроенергією поза приладом обліку?

Які межі відхилення напруги в мережі споживача допускаються нормативними документами?

Чи відповідає електрообладнання з існуючими елементами електрозахисту нормативним документам?

Гірничотехнічна експертиза

125. Об'єктами судової гірничотехнічної експертизи, які досліджуються з кримінальних, цивільних та господарських справ, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями на підприємствах гірничої промисловості, виникнення яких обумовлене порушеннями вимог правил безпеки і охорони праці, є:

  • надшахтні споруди (будівлі вентиляторів головного провітрювання, баштові копри, будівлі підйомів, градирні тощо);
  • гірничі виробки (стволи, лави, штольні, шурфи, навколоствольні двори, квершлаги, штреки, бремсберги тощо);
  • збагачувальні фабрики та кар'єри;
  • підземні споруди;
  • породні відвали;
  • гірничошахтне устаткування (підйомні, породонавантажувальні, бурові та інші машини, конвеєри, локомотиви рудникові, виїмкові та прохідницькі комбайни, струги, механізовані крепі, вагонетки, вентилятори й вентиляційні спорудження, компресори, лебідки рудникові, насосні станції, скіпи, трансформаторні підстанції, огородження захисні, сигнальні знаки тощо);
  • засоби зв'язку і сигналізації;
  • прилади керування і контролю за технологічними процесами;
  • вимірювальні прилади і пристосування;
  • інструменти (відбійні молотки, свердла, бурові штанги, різці тощо);
  • комунікації (електрична та тягова мережі, водоводи, повітроводи, трубопроводи, газопроводи та ін.);
  • засоби індивідуального захисту (ізолювальні, протипилові й фільтрувальні респіратори, саморятувальники тощо);
  • засоби контролю та захисту (прилади контролю метану, сигналізатори контролю метану, прибори контролю кількості повітря, температури, вологості, різноманітна апаратура тощо);
  • технічна документація: проект підготовки та відробітки лави, геологічна характеристика порід ґрунту та покрівлі пласта, геологічна характеристика пласта, що виймається, геологічні зйомки лави, викопіювання з плану гірничих робіт, табель виходів інженерно-технічних робітників, посадові інструкції інженерно-технічних робітників, акт комісії спеціального розслідування, висновки експертної відомчої комісії, відомості про режими провітрювання, кондиціювання повітря, пилогазовий і газовий режими тощо;
  • матеріали кримінальної, цивільної чи господарської справи, у яких містяться протокол огляду місця події, протоколи інших слідчих (судових) дій, протоколи допитів свідків, потерпілих, схеми, фотографії та ін.

Указаний вище перелік не є вичерпним.

126. До основних завдань гірничотехнічної експертизи з фактів порушення вимог техніки безпеки й охорони праці на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах належать:

126.1. Перевірка виду техногенної аварії на гірничому підприємстві, з'ясування її причин та обставин і визначення ступеня тяжкості наслідків.

126.2. Установлення порушень технологічного гірничого процесу.

126.3. Визначення стану гірничих механізмів і придатності їх для виконання конкретних технічних операцій.

126.4. Виявлення дефектів гірничих механізмів, технічних причин і часу їх виникнення.

126.5. Установлення відповідності кваліфікації суб'єкта технологічного процесу характеру роботи, яка ним виконується.

126.6. Визначення об'єктивної можливості виконання певних дій у заданих технічних умовах.

126.7. Установлення недоліків організаційно-технічного характеру у виробничому процесі гірничого підприємства.

126.8. Визначення відповідності умов праці на гірничому підприємстві вимогам охорони праці.

126.9. Оцінка з технічної точки зору дій осіб, причетних до події, у даній виробничій ситуації.

126.10. Оцінка дій працівників у даній ситуації відповідно до вимог Правил безпеки у вугільних шахтах, нормативних актів і інших документів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

1. Питання загальнотехнічного характеру:

Чи перебувають дані гірничі об'єкти (механізми) у технічно справному стані, а якщо ні, то в чому полягають їхні несправності?

Яка причина несправностей гірничих об'єктів (механізмів)?

Чи доброякісно виконаний ремонт гірничих об'єктів (механізмів)?

Чи відповідає якість відремонтованих гірничих об'єктів (механізмів) технічним вимогам?

Чи можна було зробити доброякісний ремонт гірничих об'єктів (механізмів) в умовах гірничих виробок?

Чи не має дана гірнича машина дефектів, що виключають її застосування в конкретних гірничогеологічних умовах?

Яка причина визначеного дефекту гірничої машини?

Чи обумовлені дефекти гірничого механізму недоліками технічного проекту?

Чи перестала працювати гірнича машина з визначеної події?

Чи правильна організація робіт на даній виробничій ділянці?

Чи можливе визначене явище в конкретних умовах (самовідгвинчування гайки під дією вібрації, мимовільне включення електродвигуна, відкривання кришки повітровибухобезпечного пускача, мимовільне перекидання ковша, ушкодження ізоляції електричного кабелю частинами гірничого механізму, що рухаються, та ін.)?

2. Питання, пов'язані з виконанням контрольних функцій, експлуатацією вимірювальних приладів і контрольних пристроїв:

Чи відповідає устаткування об'єкта вимогам діючої інструкції? Чи можна на даному устаткуванні забезпечити виконання вимог техніки безпеки на різних етапах виробництва?

Чи пройшло гірниче устаткування перевірку у відповідній лабораторії Держстандарту?

Чи перебуває вимірювальний прилад у технічно справному стані, а якщо ні, то які його дефекти?

Які причини виникнення дефектів вимірювального чи контрольного приладу?

Як наявність дефекту вимірювального приладу впливає на його точність?

Якщо експертизою будуть встановлені обставини технічного порядку, що сприяють тим чи іншим порушенням, то які заходи для їхнього усунення можуть бути запропоновані?

3. Питання технічного характеру, пов'язані з необхідністю встановлення правильності експлуатації устаткування і дотримання при цьому спеціальних правил забезпечення безпеки праці:

Яка безпосередня причина події в гірничих виробках, які обставини її обумовили?

Чи відбулися події з даної конкретної причини?

Де відбулося явище, що викликало подію (гірнича виробка, вироблений простір, ділянка та ін.)?

Чи були засоби індивідуального та групового захисту на місці події?

Чи забезпечують захисні засоби (огородження, ізоляційний шар та ін.) безпеку конкретного виду роботи?

Чи був стан гірничого об'єкта аварійним?

Чи могла відбутися подія за певних умов застосованої технології (експлуатації механізму)?

Чи відповідає пристрій і стан даного об'єкта вимогам Правил безпеки і нормативно-правовим актам з охорони праці?

Чи забезпечується виконання вимог техніки безпеки при всіх положеннях даних механізмів?

Чи є дії осіб, що викликали подію, необхідними в конкретному виробничому процесі?

Чи є інструктаж працівників з техніки безпеки на підприємстві достатнім для забезпечення безпеки виконання конкретної виробничої операції?

Чи відповідає порядок виконання робіт вимогам технічної документації?

Які заходи безпеки могли бути прийняті в конкретній ситуації?

Чи є порушення правил техніки безпеки в тому, що був застосований визначений спосіб виконання зазначеної роботи?

Яка технічна документація була потрібна для проведення даних робіт?

Хто і на якій підставі повинен був забезпечити виконання тих чи інших правил і чи не є він відповідальним за допущене порушення правил техніки безпеки?

4. Питання, пов'язані з організацією і проведенням виробничого процесу, технічними і технологічними прорахунками, що викликають шкідливий вплив на людей і (чи) на навколишнє середовище:

Чи можуть вплинути на стан здоров'я працівників застосовані на виробництві матеріали, устаткування і чи відповідає їхнє застосування вимогам промислової санітарії?

Чи належно обладнана і функціонує на гірничому підприємстві схема вентиляції?

Чи не забруднене повітря робочої зони якими-небудь шкідливими виділеннями?

Чи не створює дане технологічне устаткування шуму чи вібрації, що перевищують припустимі норми?

Економічна експертиза

127. Економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

128. Головними завданнями дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

  • установлення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;
  • установлення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, в тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;
  • установлення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;
  • установлення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;
  • установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку валового доходу та валових витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;
  • установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість;
  • установлення недоліків в організації бухгалтерського обліку контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) грошових коштів на суму (зазначається сума) на підприємстві (указується назва установи, організації) за період (зазначити)?

У який період документально підтверджується нестача грошових коштів, яку встановлено актом інвентаризації від (зазначити дату) у сумі (зазначити суму) і хто зобов'язаний був забезпечити збереження грошових коштів у цей період згідно з чинним законодавством?

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти виникненню матеріальних збитків (нестачі грошових коштів) і хто зобов'язаний був забезпечити дотримання цих вимог?

Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей на підприємстві (зазначається назва організації) за період роботи (вказується період) матеріально відповідальної особи (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові) у розмірі (указуються кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується встановлений перевіркою розмір матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв'язку з нестачею товарно-матеріальних цінностей, яку встановлено інвентаризацією за актом інвентаризаційної комісії (зазначити дату)?

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти виникненню матеріальних збитків (нестача, необґрунтоване списання матеріалів, сировини та готової продукції)?

Чи підтверджується документально нестача основних засобів (зазначаються назва організації, кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується встановлений перевіркою розмір матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв'язку з нестачею основних засобів, яку встановлено інвентаризацією за актом інвентаризаційної комісії (зазначити дату)?

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти виникненню матеріальних збитків (нестача, необґрунтоване списання матеріалів, сировини та готової продукції)?

Чи підтверджується розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі (підприємство) заробітної плати з урахуванням даних слідства та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи в платіжних документах про одержання заробітної плати (N відомості, період) учинені не особами, які в них зазначені?

Чи обґрунтовано відшкодовано (зазначається кому і за який період) витрати на відрядження (в якій сумі)?

Чи підтверджуються документально висновки ревізії (зазначаються реквізити акта ревізії) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт з урахуванням висновків технічних експертиз (будівельно-технічна, технологічна)?

Чи підтверджується документально необґрунтоване списання будівельних матеріалів, нарахування та виплата заробітної плати на завищений обсяг і вартість виконаних робіт (з урахуванням висновків будівельно-технічної експертизи або інших технологічних експертиз)?

Чи підтверджується встановлений ревізією розмір матеріальної шкоди (зазначається кому) у зв'язку із завищенням вартості обсягів виконаних робіт, яке встановлено згідно з висновками будівельно-технічної експертизи або інших експертиз (зазначити реквізити експертизи)?

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти виникненню матеріальних збитків від завищення обсягів та вартості виконаних робіт?

Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції (указуються реквізити акта) зниження об'єкта оподаткування (указується організація) за період (зазначається який) і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету (указується яких)?

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського та податкового обліку, призвели до несплати податків та обов'язкових платежів внаслідок заниження об'єктів оподаткування?

Чи включаються до складу валових витрат підприємства (назва) витрати на сплату відсотків банку за кредитною угодою (N, дата), витрати на маркетингові послуги (можуть бути інші види затрат, які викликають сумніви та які виключені податковими органами із складу витрат, але оскаржуються підприємством)?

Чи підтверджується документально обґрунтованість застосування підприємством (назва) нульової ставки з податку на додану вартість за експортними операціями за контрактом (N, дата)?

Коли виникає об'єкт оподаткування і що є об'єктом оподаткування за податком на прибуток для підприємства (назва) за договором комісії (N, дата). Оподаткування яких сум валових доходів, отриманих підприємством (назва) за договором комісії (N, дата), повинно проводитись на підставі ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і яких сум на загальних підставах, передбачених ст. 3 цього Закону?

129. Головними завданнями дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій є:

  • установлення документальної обґрунтованості, аналізу показників фінансового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості та ін.);
  • установлення документальної обґрунтованості аналізу і структури майна та джерел його придбання;
  • установлення документальної обґрунтованості стану та інтенсивності використання оборотних активів та джерел їх формування;
  • установлення документальної обґрунтованості аналізу джерел власних коштів та результатів фінансово-господарчої діяльності;
  • установлення документальної обґрунтованості аналізу загальногосподарських і спеціальних фондів;
  • установлення документальної обґрунтованості аналізу реальності розрахунків з дебіторами і кредиторами;
  • установлення документальної обґрунтованості аналізу економічної доцільності отримання і використання кредитів і позик;
  • установлення документальної обґрунтованості аналізу витрат і цін як чинників фінансової стабільності, беззбитковості;
  • установлення документальної обґрунтованості розрахунків при приватизації та оренді, відповідності до чинних методик оцінки вартості майна, що приватизується, і інші питання, пов'язані з приватизацією, банкрутством підприємств;
  • установлення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників;
  • установлення документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди при втраті працездатності і в інших випадках);
  • установлення документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів;
  • установлення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Визначити основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяльності (зазначити організацію) на дату укладання або закінчення терміну дії угоди (зазначити реквізити)? Як вказані показники вплинули на результати господарсько-фінансової діяльності (зазначити організацію, підприємство)?

Чи підтверджується документально розмір внеску (сума) до статутного фонду (зазначається організація, підприємство) та яка частка відповідно до статутних документів підлягає поверненню учаснику (учасникам), що вибули зі складу засновників (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові для фізичних осіб, назва підприємства у разі виходу зі складу засновників юридичних осіб), та на яку суму, дата виходу?

Визначити частку майна (зазначається організація, підприємство) пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, дата виходу) у разі його виходу із складу засновників?

Визначити розмір збитку від необґрунтованого заниження (несплати) орендної плати (зазначається організація) за період (зазначається який) і в якій сумі.

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, призвели до матеріальних збитків від заниження орендної плати?

Чи підлягає індексації частка капітальних вкладень (назва підприємства) у складі незавершеного будівництва (назва підприємства)?

Відповідно до наданих установчих та первинних документів чи є у вартості об'єктів нерухомості (яких конкретно), які підлягали приватизації, частка фінансування споруд за рахунок державних коштів?

130. Головними завданнями дослідження документів фінансово-кредитних операцій є:

  • установлення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках;
  • установлення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів;
  • установлення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності;
  • установлення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності;
  • установлення документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати банками податків та їх відповідність даним обліку та звітності, чинному законодавству;
  • установлення кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з банківського обліку і контролю.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи відповідає вимогам чинного законодавства документальне оформлення операцій (яким банком) з надання кредитів, з повноти нарахування та сплати відсотків за користування кредитами (якому позичальнику)?

Чи відповідає перелік наданих документів підприємством банку для отримання кредитних коштів за кредитною угодою чинному Положенню про кредитування?

Якими бухгалтерськими документами підтверджується наявність майна у підприємства, що надано останнім в заставу за кредитною угодою?

У якій сумі нанесені збитки банку в результаті необґрунтованої видачі, неповернення кредиту за угодою (номер, дата)?

Чи відповідає вимогам чинних нормативних актів документальне оформлення операцій (яким банком) за надання кредитів та повноти нарахування і сплати відсотків за користування кредитами (якому позичальнику) за кредитною угодою (N, дата)?

Чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами нецільове використання кредитних коштів за угодою (N, дата)?

Які допущені порушення вимог нормативних актів, що регулюють порядок видачі, погашення кредитів, їх обліку та контролю, хто з посадових осіб зобов'язаний був забезпечити виконання встановлених правил?

У відповідності до вимог яких нормативних документів передбачено формування банком страхового резерву за рахунок валових витрат та формування загального резерву за рахунок прибутку? Чи підтверджується документально дотримання банком (назва) відповідних нормативів відрахувань до страхового резерву?

131. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснювалось в електронно-обчислювальному вигляді, експертові надаються документи на машинних носіях (роздруківки регістрів бухгалтерського обліку), обов'язково завірені в установленому порядку.

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, у постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим зібраним у справі доказам, оспорюються зацікавленими особами, непереконливо обґрунтовані ревізорами та ін.).

Якщо слідчий або суд зазнають труднощів у визначенні документів, які необхідні для надання експертного висновку, їм слід звернутися за консультацією до спеціаліста.

Документи мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за епізодами діяння, періодами тощо), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.

Товарознавча експертиза

132. До числа об'єктів товарознавчої експертизи, яка провадиться в експертних установах, належать: будівельні, меблеві, ювелірні, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, побутова техніка, фото-, радіо- та відеоапаратура і матеріали, обчислювальна техніка. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації.

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об'єктами якої є автотранспортні засоби і їх комплектуючі.

133. Головними завданнями товарознавчої експертизи є:

  • визначення належності товарів (далі - товарна продукція) до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо);
  • визначення якісних змін товарної продукції;
  • визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації);
  • установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;
  • визначення вартості товарної продукції, у т.ч. з урахуванням часткової втрати її товарних якостей у зв'язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів;
  • визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яке найменування, призначення товарів народного споживання? До якого виду, роду, групи, марки вони належать?

Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару народного споживання?

Як може бути розшифроване маркування наданого товару народного споживання?

Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?

Які дефекти є у конкретному товарі народного споживання? Чи можлива його реалізація (експлуатація) при наявності виявлених дефектів?

Під впливом яких причин змінилась якість товару та виникли різного роду дефекти? Чи мають вони виробничий характер або виникли в результаті будь-яких пошкоджень при транспортуванні, зберіганні, експлуатації?

Який процент втрати якості товару через ознаки зносу або наявність дефектів?

Яка вартість об'єктів дослідження?

Які умови приймання, зберігання та відпуску товару?

Чи правильно виконані маркування та пакування товару?

Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?

Яким підприємством і коли виготовлено товар (при умові наявності маркувальної інформації або відповідних супроводжувальних документів)?

Якому коду відповідає товар згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?

Чи являють собою комплект окремі вироби, що надані на дослідження?

Визначення розміру шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо).

134. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити суть позовних вимог або обставини кримінальної справи, у якій призначено експертизу.

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експерту надається об'єкт дослідження. Громіздкі предмети досліджуються за місцезнаходженням. Якщо ці об'єкти перебувають за місцем проживання громадян, то особа або орган, які призначили експертизу, зобов'язані забезпечити експертові можливість їх огляду. У цивільних справах експертний огляд об'єктів дослідження при необхідності проводиться у присутності сторін (інших зацікавлених осіб).

Якщо перед експертом поставлено питання про вартість майна, особа або орган, які призначили експертизу, мають зазначити, за станом на який час належить вирішувати поставлене питання.

На експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього майна. У цих випадках особа або орган, які призначили експертизу, повинні зазначити, на підставі яких матеріалів справи, що містять відомості про відсутні об'єкти, повинна провадитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих та ін.), і надати експертові ці матеріали (їхні копії) або навести ці відомості у постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Об'єкти дослідження направляються експертові в упаковці, яка забезпечує їх зберігання.

Автотоварознавча експертиза

135. До числа основних завдань автотоварознавчої експертизи належать визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю ДТЗ унаслідок пошкодження останнього.

Перед автотоварознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання мають значення для цивільно-правових і адміністративно-правових відносин, пов'язаних з придбанням і експлуатацією дорожньо-транспортних засобів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яка ринкова вартість дорожнього транспортного засобу (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка вартість дорожнього транспортного засобу (зазначаються марка, модель ДТЗ і ідентифікаційний номер), його складових, що ввозяться на митну територію України, на дату оцінки (вказується дата, на яку визначається його вартість)?

Яке значення складає величина втрати товарної вартості ДТЗ на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка утилізаційна вартість дорожнього транспортного засобу (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка скрапова вартість ДТЗ (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка ліквідаційна вартість ДТЗ (зазначаються його марка, модель і державний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завдана власнику дорожнього транспортного засобу (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові власника, марка, модель ДТЗ, його державний реєстраційний номер) внаслідок... (зазначається подія, що призвела до матеріальної шкоди), на дату оцінки (указується дата, на яку визначається вартість)?

Чи укомплектовано ДТЗ відповідно до нормативно-технічної документації підприємства-виробника? Якщо ні, то в чому саме полягає неукомплектованість?

Яка дата виготовлення даного ДТЗ (його складової)?

До якого типу належить даний двигун, які його основні характеристики?

Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого ДТЗ (його складових)? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на дату оцінки (указується дата, на яку проводиться оцінка майна)?

Яке значення складає коефіцієнт фізичного зносу складових зазначеного ДТЗ?

Яке значення складає процентний показник ринкової вартості ДТЗ?

Чи відповідає якість виконаних ремонтно-відновлювальних робіт нормативним вимогам?

Якому коду товарів відповідає ДТЗ згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?

136. На дослідження експертові надаються ДТЗ та документація, що стосується його реєстрації, матеріали розслідування події, що призвела до матеріальної шкоди, а також документи, в яких зафіксовані інші вихідні дані, необхідні для вирішення поставленого питання.

У разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд ДТЗ здійснюється замовником експертизи із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду (після їх узгодження з експертом).

Особа або орган, які призначили експертизу, повинні забезпечити можливість огляду ДТЗ та належні безпечні умови (освітлення, вільний доступ, можливість огляду ДТЗ з різних боків тощо).

Експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів

137. Головними завданнями експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів є:

  • установлення технічного стану комп'ютерно-технічних засобів;
  • установлення обставин, пов'язаних з використанням комп'ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;
  • виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях;
  • установлення відповідності програмних продуктів певним параметрам.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи міститься на даному носії інформація стосовно (зазначити, яка інформація цікавить) і якщо так, то яка саме?

Чи містить носій досліджуваного комп'ютера інформацію про певні (зазначити які саме) дії користувача?

Чи здійснювались спроби знищення зазначеної інформації?

Чи піддавався досліджуваний накопичувач певним процедурам з метою знищення інформації?

Чи розроблена зазначена інформація на цьому комп'ютері або перенесена з іншого носія?

Яким чином інформація (зазначити яка саме) перенесена до досліджуваного комп'ютера (носія)?

Яка технологія та хронологія створення електронного документа (зазначити електронний документ та певний зміст)?

Яка дата та час створення (друку, видалення, занесення тощо) файлів, що містять інформацію стосовно... (зазначити зміст)?

Чи містить накопичувач інформації досліджуваного комп'ютера певне (зазначити яке саме) програмне забезпечення?

Яким чином, коли це програмне забезпечення встановлене?

Які технічні несправності має дане комп'ютерне обладнання або його окремі блоки та пристрої, і як ці несправності впливають на роботу обладнання в цілому?

Чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати функції, передбачені технічним завданням на його розробку?

Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного програмного продукту?

138. Для дослідження інформації, що міститься на комп'ютерних носіях, експертові надається сам комп'ютерний носій, а також комп'ютерний комплекс, до складу якого входить досліджуваний носій.

139. У деяких випадках на дослідження може надаватися тільки комп'ютерний носій. У такому разі, якщо перед експертами ставляться питання стосовно дат та часу певних дій користувача, експертам надається інформація щодо показів годинника реального часу комп'ютера, з якого вилучено носій.

140. Для встановлення відповідності програмних продуктів певним параметрам, а також вартості програмного продукту експертові надається носій з копією досліджуваного програмного продукту і еталонна (дистрибутивна) копія програмного продукту, що реалізується на вітчизняному ринку програмних засобів.

У разі відсутності дистрибутивної копії програмного продукту не слід відмовлятися від призначення експертизи, оскільки в окремих випадках її можна провести за наявності копії програмного продукту.

141. Для дослідження технічного стану і визначення вартості комп'ютерно-технічних засобів експертові надаються сама комп'ютерна техніка, а також технічна документація до неї.

142. Щоб визначити, які саме об'єкти слід надавати експертові в кожному конкретному випадку, а також як їх відбирати для дослідження, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста) в галузі комп'ютерної техніки.

Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

143. Основним завданням експертизи об'єктів інтелектуальної власності є визначення властивостей об'єктів інтелектуальної власності, до яких належать об'єкти промислової власності, об'єкти авторського права і суміжних прав.

144. При дослідженні об'єктів промислової власності вирішуються питання щодо властивостей об'єктів промислової власності, а саме: винаходів і корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, знаків для товарів і послуг (торговельних марок), комерційних найменувань, географічних зазначень походження товару, топографії інтегральних мікросхем, сортів рослин, порід тварин тощо.

145. При дослідженні об'єктів авторського права та суміжних прав вирішуються питання щодо властивостей таких об'єктів: літературних та художніх творів (романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності); комп'ютерних програм, компіляцій даних (баз даних), якщо вони за добором або впорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; виконань, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення тощо.

146. Окрему групу становлять економічні дослідження об'єктів інтелектуальної власності, зокрема визначення вартості перелічених вище об'єктів інтелектуальної власності та розрахунок збитків, завданих у результаті порушення прав на них.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 144

Чи містить формула запатентованого винаходу (корисної моделі) ознаки, яких не було в поданій заявці?

Чи є дане позначення загальновживаним як позначення товарів чи послуг певного виду?

Чи використано при виготовленні даного продукту кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом N..., або ознаку, еквівалентну їй?

Чи є помилка у формулі винаходу, виправлена Державним реєстром на прохання патентовласника, очевидною?

Чи відповідає обсяг запатентованого винаходу умовам, що використані ліцензіатом?

Чи містить технічне (організаційне) рішення, упроваджене на підприємстві А, ознаки раціоналізаторської пропозиції, поданої громадянином Н.?

Чи збільшило строк працездатності конкретного устаткування (обладнання) на даному підприємстві впровадження раціоналізаторської пропозиції N...?

Чи використано в даному виробі всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом N...?

Якими є суттєві ознаки промислового зразка за патентом N...?

Чи стала сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом N... загальнодоступною у світі до дати подання заявки?

Чи є порівнювані позначення схожими за ступенем змішування настільки, що їх можна сплутати?

Чи є товари, для яких використовуються торговельні марки А та В, спорідненими?

Чи є етикетки, що розміщені на упаковці товару, що використовуються фірмами А та В, ідентичними?

Чи використано в назві газети "..." елементи назви періодичного видання "..."?

До пункту 145

Чи має місце використання фрагментів Тексту N 1 при складенні Тексту N 2, у тому числі використання фрагментів із мовною або іншою обробкою (зокрема, незначні за змістом, але фактичні зміни та доповнення)? Якщо так, то які саме фрагменти були використані і і якій обробці вони піддавались?

Чи використовувався при складенні Тексту N 2 як основа та першоджерело Текст N 1, зокрема шляхом запозичення ідеї, структури, системи? Якщо так, то саме яким чином використано запозичене з Тексту N 1 при складенні Тексту N 2?

Чи містить у собі ознаки об'єкта авторського права підручник, виданий ..., надрукований відповідно до договору N... на виконання поліграфічних робіт від ... року N...? Якщо так, то якому саме виду об'єктів авторського права ці ознаки притаманні?

Чи містить у собі ознаки службового твору каталог, виданий ..., створений за ініціативою директора ... згідно з наказом від ... року N... "Про створення та використання каталогів", в службовий час та за допомогою службового обладнання колективом працівників?

Чи відповідає умовам оригінальності наданий на дослідження твір?

Чи має твір ... ознаки творчого характеру?

Чи є опублікування фотографії, на якій зображена скульптура ..., у журналі "..." фактом використання витвору мистецтва - скульптури...?

До пункту 146

Який розмір збитків, завданих власнику патенту (свідоцтва) внаслідок неправомірного використання запатентованого винаходу (зареєстрованого знака для товарів і послуг)?

Чи правильно виконано розрахунок винагороди за раціоналізаторську пропозицію?

Яку частину вартості нематеріальних активів підприємства становлять об'єкти інтелектуальної власності?

Яка вартість виключних майнових прав автора даного твору?

147. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи слід надати документацію, з якої експерт міг би отримати вихідні дані для вирішення поставлених питань. Найбільш доцільним є направлення на експертизу всіх матеріалів справи.

Для вирішення питань щодо чинності охоронних документів та дотримання прав їх власників слід надати завірені копії охоронних документів та, у разі необхідності, матеріали заявок, а також копії документів або дані з них, якими сторони підтверджують свої позовні вимоги або заперечують їх.

У разі якщо проводиться повторна експертиза або раніше об'єкти досліджувались іншими спеціалістами з питань, які виносяться на вирішення експертизи, обов'язково надаються висновки попередніх досліджень, усі об'єкти та матеріали, що направлялися на первинну експертизу.

Документи повинні бути систематизовані в хронологічному порядку, підшиті та пронумеровані.

Психологічна експертиза

148. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

149. Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах. Об'єктом експертизи є психічно здорові особи (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

150. Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в слідства чи суду виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку належать також психолого-почеркознавча експертиза та психолого-лінгвістична експертиза, що перебувають наразі в стадії наукової розробки.

151. Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

  • індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;
  • емоційних реакцій та станів;
  • закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

152. При проведені судових психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики та їх авторські модифікації, що пройшли апробацію та відбираються з урахуванням специфіки судових експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?

Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на характер її протиправних дій або злочину чи злочинної діяльності (зазначається, що саме має значення для суду чи слідства: підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера)?

Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має підекспертна особа? У якому зв'язку вони перебувають з обставинами, що досліджуються у справі?

Чи могли індивідуально-психологічні особливості підекспертної особи суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння нею протиправних дій (або злочину)?

Який індивідуально-рольовий статус має підекспертний у злочинній групі (лідер, підвладний, ведений тощо) і чи це зумовлено його індивідуально-психологічними властивостями та особливостями соціально-психологічної структури злочинної групи (злочинного угруповання)?

Які особливості мають психологічні чинники сексуально-насильницької поведінки підекспертного (у справах про статеві злочини)?

Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер її показань у справі?

Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків( зазначити, якщо треба, одного чи обох з них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?

Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

Чи має підекспертна особа зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?

Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові)?

Якщо так, то чи завдані Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?

Чи спричинені Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання Н. (моральної шкоди)?

Чи спроможна підекспертна особа, з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища (залежність, погроза, омана тощо), усвідомлювати реальний зміст власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки?

Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?

Чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості та емоційний стан підекспертної особи на її поведінку в аварійній ситуації (у справах щодо управління транспортом або механізмами й автоматизованими системами на виробництві тощо)?

Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані (і в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку (або, згідно зі справою, на діяльність, виконання професійних обов'язків)?

Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

У якому емоційному стані перебувала підекспертна особа в період, який передував її самогубству?

Чи виник емоційний стан підекспертної особи в період, який передував її самогубству, унаслідок дій обвинуваченого (зазначити: насильство, дії, які кваліфікуються як погрози, жорстоке ставлення чи систематичне приниження людської гідності тощо)?

Чи здатна підекспертна особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, правильно розуміти характер та значення скоюваних з нею дій та здійснювати опір (у справах про статеві злочини)?

Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

Чи має підекспертна особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?

Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних процесів підекспертної особи (указати залежно від того, що має значення у справі: пам'ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій) чи функціонування сенсорних процесів (зір, слух, нюх тощо) на адекватність сприйняття нею особливостей та змісту ситуації (зазначити наявні ознаки ситуації, що досліджується у справі), на їх відтворення у показаннях?

Відповідно до особливостей конкретних обставин справи, що досліджується слідством або судом, при консультуванні з експертом питання, вирішувані психологічною експертизою, компонуються у доцільні для справи блоки.

Перелік питань до справ про визнання угоди недійсною:

Які індивідуально-психологічні особливості має гр.Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові)?

Яка особистісна значимість для гр.Н. обставин, за яких була укладена угода?

У якому емоційному стані був (була) гр.Н. під час звершення дії укладання угоди?

Чи здатним був (була) гр.Н., з урахуванням визначених обставин, повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями?

Чи здатний був (була) гр.Н., з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати - і в якій мірі - фактичний зміст власних дій та їх наслідків?

Чи здатний був (була) гр.Н. повною мірою прогнозувати наслідки власних дій?

Чи здатний був (була) гр.Н. повною мірою усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та в повній мірі усвідомлено реалізовувати його?

153. Для проведення дослідження суд або слідство надає експертові можливість психологічного обстеження підекспертного та матеріали справи.

Необхідно (з огляду на вік підекспертного та конкретні питання, поставлені перед експертизою) надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертний близько спілкувався. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості його розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні йому схильності, захоплення, інтереси. За наявності потрібно надати щоденники, листи, зразки творчості підекспертного.

154. Особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертного у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості його емоційного стану в обставинах, що цікавлять суд та слідство (безпосередньо у момент подій, що досліджуються у справі, у час, що передував подіям, а також після їх завершення).

155. Психологічна експертиза може бути об'єктивною лише за умов автентичних показань, тобто таких, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.

Експертиза телекомунікаційних систем та засобів

156. Головними завданнями експертизи телекомунікаційних систем та засобів є:

  • визначення характеристик та параметрів телекомунікаційних систем та засобів;
  • встановлення фактів та способів передачі (отримання) інформації в телекомунікаційних системах;
  • встановлення фактів та способів доступу до систем, ресурсів та інформації у сфері телекомунікацій;
  • визначення якості телекомунікаційних послуг;
  • встановлення технічного стану телекомунікаційних систем та засобів;
  • встановлення типу, марки, моделі та інших класифікаційних категорій телекомунікаційних систем та засобів;
  • дослідження алгоритмів обробки інформації та її захисту у сфері телекомунікацій.

Об'єктами експертизи телекомунікаційних систем та засобів є телекомунікаційні системи, засоби, мережі і їх складові частини та інформація, що ними передається, приймається та обробляється.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яка причина непрацездатності (експлуатаційна, виробнича тощо) телекомунікаційного засобу (системи)?

Які тип, марка, модель телекомунікаційного засобу (системи)?

Чи відповідає телекомунікаційний засіб (система) технічній документації?

Які технічні характеристики (параметри) має телекомунікаційний засіб (система)?

Чи мав місце факт доступу до телекомунікаційної системи та в який спосіб?

Чи мало місце використання ресурсів та інформації в телекомунікаційній системі та в який спосіб?

Чи мав місце факт передачі (отримання) інформації в телекомунікаційній системі та в який спосіб?

Чи є ознаки втручання в роботу телекомунікаційної системи?

Встановити шляхи маршрутизації даних в телекомунікаційній системі.

Чи можливо використання телекомунікаційного засобу (обладнання) для вказаних цілей?

За яким алгоритмом обробляється чи оброблена інформація телекомунікаційним засобом (системою)?

Екологічна експертиза

157. У межах екологічної експертизи проводиться експертиза пестицидів.

До головних завдань експертних досліджень пестицидів належить:

  • встановлення належності пестицидів до стандартизованої групи (виробничої, хімічної, гігієнічної тощо) відповідно до існуючої класифікації;
  • встановлення спільної (різної) родової (групової) належності, єдиного джерела походження, належності до єдиної маси тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є дана речовина пестицидом? Якщо так, то яким саме?

Чи містяться в зразках рослин (ґрунту, воді) пестициди?

Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки пестицидів?

До якої групи небезпеки згідно із гігієнічною класифікацією належать надані зразки пестицидів?

Чи дозволено використання в Україні наданих пестицидів?