ДОГОВІР ДАРУВАННЯ

Місто ......., ....... року, ...... місяця, ...... числа

............., який проживає за адресою: .............. (надалі іменується "Дарувальник"), з одного боку, та

.............................., який проживає за адресою: ............. (надалі іменується "Обдарований"), з другого боку,

уклали цей Договір дарування (надалі іменується "Договір") про таке:

  1. Цим Договором регулюються правовідносини щодо безоплатної передачі Дарувальником Обдарованому права власності на предмет дарування, яким у цьому Договорі є ............................(квартира, дім, дача, автомашина, інше майно, в тому числі гроші, коштовності, цінні папери тощо).
  2. Предмет дарування визначається наступними ознаками: ..............
  3. Дарувальник гарантує, що предмет дарування належить йому на титулі права приватної власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави або іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, державними органами або державою, а також не обтяжений будь-яким іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством.
  4. Юридичний титул права приватної власності Дарувальника на предмет дарування підтверджується .......................
  5. Вартість предмета дарування Сторони визначають у сумі ............ грн.
  6. Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
  7. Обдарований набуває права власності на предмет дарування після нотаріального посвідчення цього Договору в момент передачі Дарувальником предмета дарування Обдарованому.
  8. Усі спори, що пов`язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.
  9. Витрати, пов`язані з оформленням та виконанням цього Договору, сплачує Обдарований.
  10. Усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.
  11. Цей Договір складений українською мовою, на .... сторінках у ....... примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

коментарі

Глава 55 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (далі – ЦК України) роз'яснює зміст окремого виду договірних зобов'язань – дарування. Згідно з ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Отже, договір дарування, як і договір купівлі-продажу, спрямований на припинення права власності в дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи за тією лише різницею, що договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. Тому ч. 2 ст. 717 ЦК України чітко обумовлює, що договір, який встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Подарувати будь-яке майно (рухоме, в тому числі гроші й цінні папери, та нерухоме), а також майнові права іншим особам є виключним правом власника цього майна. Договори на дарування майна, що знаходиться у спільній власності, укладаються за загальними правилами за згодою всіх учасників. Цікавою новелою є ст. 721 ЦК України, яка покладає на дарувальника обов'язок повідомити обдаровуваного про відомі дарувальникові недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб. Дарувальник не зобов'язаний виправляти недоліки дарунка чи зазнавати витрат, пов'язаних з їх виправленням, або обмінювати дарунок на якісну річ, проте за порушення ч. 1 ст. 721 ЦК України дарувальник зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком (ч. 2 ст. 721 ЦК України).

Крім волевиявлення дарувальника, для здійснення договору дарування необхідна також згода обдаровуваного, яку законодавець розцінює як акт прийняття дарунка. Порядок і правові наслідки прийняття дарунка врегульовано ст. 722 ЦК України, за якою право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття, тобто з того часу, коли обдаровуваний будь-якими діями підтвердить свою згоду на прийняття дарунка. Дарувальник, який передає річ через підприємство або організацію транспорту, зв'язку або через іншу особу для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору до вручення речі обдарованому. Дарунок, направлений обдаровуваному без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка. До прийняття дарунка ст. 722 ЦК України прирівнює також прийняття документів про право власності на речі або символів речі (ключів, макета тощо). Безпосереднє висловлення згоди обдаровуваного необхідне лише при даруванні майна, укладання угоди на яке потребує спеціального оформлення (наприклад, на вогнепальну зброю).

Сторонами в договорі дарування з додержанням загальних правил законодавства про дієздатність можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади (ч. 1 ст. 720 ЦК України). Пункти 2 і 3 ст. 720 ЦК України встановлюють обмеження права дарування для батьків (усиновлювачів), опікунів на дарування майна дітей, підопічних та для підприємницьких товариств, якщо право здійснювати дарування прямо не встановлено установчим документом дарувальника, за винятком договору пожертви. Натомість право прийняття дарунка законодавством не обмежується.

Законодавство не містить безпосередньої вказівки на право юридичної особи передавати майно за договором дарування. В такому випадку, як правило, застосовується термін "безоплатна передача майна", що є значно ширшим за поняття "передача майна за договором дарування".

Укладати договір дарування може також представник дарувальника на основі письмового доручення, в якому обов’язково має бути вказане ім’я обдаровуваного (ч. 4 ст. 720 ЦК України).

Що до об’єктів державної власності, то відповідно до п. 2 ст. 75 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV, державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

Відчужувати, віддавати в заставу майнові об?єкти, що належать до основних фондів... державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурсних засадах.

ЦК України у ст. 719 передбачає можливість усної форми укладання договору дарування предметів особистого користування та побутового призначення, коли таке бажання висловлюється прямо й дарунок передається обдаровуваному в момент укладання договору. Письмова форма є обов’язковою для дарування майнового права та дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому (в разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним), а також для дарування рухомих речей, що мають особливу цінність, хоча передання такої речі за усним договором також є правомірним, якщо тільки суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно. Письмова форма з нотаріальним посвідченням необхідна для договору дарування нерухомої речі й валютних цінностей на суму, що перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму громадян. При укладенні договорів дарування слід також додержуватися спеціальних правил, встановлених для відчуження частки у спільному майні, об'єктів, використовуваних у підприємницькій діяльності, тощо.

З моменту передачі права власності на річ обдаровуваному юридичний зв'язок між сторонами припиняється, тому обов'язок подальшого належного ставлення до дарувальника є суто морально-етичним. Однак ч. 1 ст. 727 ЦК України передбачає, що дарувальник (а в разі вчинення обдарованим вбивства дарувальника — на вимогу спадкоємців) має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Дарувальник також не може залишити за собою право користуватися річчю після передачі її обдаровуваному. Однак ст. 725 ЦК України, яка є новелою кодексу, передбачає можливість встановлення обов'язку обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (надати право довічного користування дарунком чи його частиною третій особі, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Дарувальник може встановити умови, за яких договір дарування набиратиме чинності (наприклад, після завершення навчання, при одруженні тощо), головне, щоб ця умова не породжувала зобов’язання обдаровуваного перед дарувальником, інакше такий договір матиме ознаки іншого правочину.

У випадку порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи, згідно зі ст. 726 ЦК України, дарувальник має право вимагати розірвання договору й повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе – відшкодування його вартості. У випадку смерті дарувальника право вимагати виконання умов договору отримує особа, на чию користь встановлено цей обов’язок.

Стаття 723 ЦК України передбачає можливість передачі дарунка через певний строк після укладення договору дарування або в конкретний термін, зазначений у договорі. При укладенні такого договору дарування дарувальник бере на себе зобов'язання передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або в разі настання обставин, що зумовлюють відстрочення передачі дарунка і дійсно перешкоджають акту передачі сьогодні. Новелою в новому ЦК України стало положення, згідно з яким у разі настання терміну передачі дарунка за договором дарування обдаровуваному надається право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості (ч. 2 ст. 723 ЦК України). Частина 3 ст. 723 ЦК України встановлює також положення про припинення дії договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому до настання строку (терміну) або відкладальної обставини в разі, якщо дарувальник або обдаровуваний помре чи буде визнаний судом померлим.

Дарувальник і обдаровуваний мають право відмовитися від здійснення передачі речі за договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому в односторонньому порядку, проте дарувальник може скористатися цим правом лише за умови істотного погіршення свого майнового стану (ст. 724 ЦК України). Для дарувальника ч. 1 ст. 724 ЦК України встановлює єдиний виняток із положень ст. 723 ЦК України за умови, якщо дарувальник зможе довести факт істотного погіршення свого майнового стану в разі необхідності вирішення спору в суді. Випадкова загибель речі, вилучення її з обігу або заборона здійснювати дії стосовно цієї речі також припиняє зобов’язання дарувальника здійснити передачу за договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому.

Новими для цивільного права є норми ст. 727 ЦК України, які встановлюють спеціальні підстави розірвання договору дарування. Так, на вимогу дарувальника договір дарування нерухомості чи іншого особливо цінного майна може бути розірваний, якщо:

  • обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей (як уже зазначалося раніше);
  • обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що становить для дарувальника велику майнову цінність;
  • внаслідок недбалого ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Вимога розірвання договору дарування можлива лише за умови збереження дарунка на момент пред'явлення такої вимоги. В разі розірвання договору дарування обдарований зобов'язаний повернути дарунок у натурі. Позов на відшкодування завданої дарунку шкоди можливий за умови доведення вини обдаровуваного у відчуженні або знищенні дарунка з метою запобігання повернення речі дарувальнику. До вимог про розірвання договору дарування встановлено позовну давність в один рік (ст. 728 ЦК України).

Формою дарування є пожертва, зміст якої ст. 729 ЦК України визначає як дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, особам, визначеним ч. 1 ст. 720 ЦК України, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети, загальнокорисної цілі. Оскільки пожертва є даруванням, до неї застосовуються положення про договір дарування. Відмінність від дарунка вбачається в тому, що пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення. Окремо встановлюються лише права пожертвувача на здійснення контролю за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. У випадку неможливості використання пожертви за призначенням пожертвувач дає згоду на використання пожертви за іншим призначенням (у разі смерті пожертвувача або ліквідації юридичної особи – за рішенням суду). Згідно з ч. 3 ст. 730 ЦК України, пожертвувач має право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16 вересня 1997 р. № 531/97-ВР визначає благодійництво як добровільну безкорисливу пожертву фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, специфічними формами якої є меценатство і спонсорство. Згаданий закон визначив організаційно-правові засади такої форми дарування, як благодійництво, а також засади діяльності благодійних організацій.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. № 889-IV, кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини. Виняток становлять лише кошти й майно, подаровані одним членом подружжя іншому, в межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності згідно із законом. Ця стаття поширюватиметься на всі договори дарування, що будуть укладені з 1 січня 2005 р.